Лабрадор-ретривер: темперамент, здоров'я та догляд

Походження та зовнішній вигляд

Попри назву, коріння породи — у Ньюфаундленді, у Канаді. Місцеві собаки допомагали рибалкам витягати сіті й діставати загублені волосіні. Деяких привезли до Англії, де мисливці цінували їхній хист до апортування. Саме там сучасного лабрадора вивели як мисливського собаку.

Лабрадори — собаки середнього й великого розміру з короткою шерстю. Стандарт породи визнає чорне, палеве та шоколадне забарвлення, яке також називають печінковим. За даними American Kennel Club, самці мають зріст у холці приблизно 22,5–24,5 дюйма й вагу 65–80 фунтів. Самки трохи менші: 21,5–23,5 дюйма й 55–70 фунтів.

Темперамент

Типовий лабрадор дружній, товариський і жвавий, із великою прихильністю до всієї родини. Багато з них мають сильну мотивацію до їжі та іграшок, тож дресирування із заохоченням працює добре.

Ця дружелюбність поєднується з енергією. Молоді лабрадори можуть бути буйними й без настанов стрибати на людей, тягнути повідець і гризти те, чого не слід. Дуже допомагають раннє дресирування, сталий розпорядок і достатньо речей, які можна гризти. Добре почати з нашого посібника «Навчання собаки базових команд».

Лабрадори також славляться своєю цікавістю до їжі. Дослідники виявили, що деякі лабрадори мають зміну в гені POMC, пов'язану з сильнішою харчовою мотивацією та більшою масою тіла. Це привід тримати ласощі та їжу подалі й розважливо використовувати харчові винагороди під час дресирування.

Фізичні навантаження та щоденний догляд

Лабрадорів виводили, щоб вони працювали цілий день. Британський Royal Kennel Club зазначає, що дорослому собаці потрібно понад дві години фізичних навантажень на день. Зараховуються прогулянки, апортування, плавання, пошукові ігри та заняття з дресирування. Знуджений лабрадор, якому нічого робити, часто сам собі знаходить заняття: копає, гризе, гавкає. Щодо цуценят, які ростуть, запитайте ветеринара, яке навантаження підходить для їхнього віку.

Коротка шерсть невибаглива в догляді, але лабрадори линяють. Вичісуйте раз на тиждень, а в періоди сильного линяння — частіше. Регулярно перевіряйте й чистьте вуха, підстригайте кігті й чистьте зуби, якщо собака дозволяє.

Вага: найбільший щоденний ризик

Надмірна вага — одна з найпоширеніших проблем у лабрадорів. У британському дослідженні тисяч лабрадорів, яких оглядали ветеринари первинної ланки, це була друга за частотою зафіксована проблема. Вона частіше траплялася в кастрованих самців, ніж у некастрованих. Класичне дослідження 48 лабрадорів, яких від цуценячого віку годували або звичайною кількістю корму, або на 25 відсотків меншою, показало, що стрункіші собаки жили довше, а ознаки хронічних хвороб з'являлися в них пізніше.

Зайва вага також збільшує навантаження на суглоби. Зважуйте корм на вагах або відміряйте справжньою мірною чашкою, а не на око. Враховуйте ласощі в денній нормі й використовуйте частину порції для дресирування. Ребра лабрадора мають легко промацуватися під тонким шаром жиру, а талія — бути помітною згори. Наш посібник про надмірну вагу в собак і котів пояснює, як безпечно допомогти собаці схуднути.

Проблеми із суглобами

Лабрадори схильні до дисплазії кульшових і ліктьових суглобів та розривів передньої хрестоподібної зв'язки колінного суглоба. Дегенеративна хвороба суглобів, або артрит, була третім за частотою розладом, зафіксованим у британському дослідженні. Ознаки — скутість після відпочинку, кульгавість, «заячий» біг, небажання застрибувати в автомобіль чи підніматися сходами та сповільнення на прогулянках. Про лікування та щоденний догляд читайте в нашому посібнику «Дисплазія кульшових суглобів у собак».

Сумлінні заводчики перевіряють батьків на дисплазію кульшових і ліктьових суглобів за рентгенологічними програмами, тож, вибираючи цуценя, попросіть показати результати.

Вік кастрації також може мати значення. У великому дослідженні University of California, Davis проблеми із суглобами мали приблизно 6 відсотків некастрованих самців-лабрадорів і приблизно 13 відсотків самців, кастрованих до шести місяців. Для самок автори радили зачекати до віку понад один рік. Обговоріть із ветеринаром оптимальний час для вашого собаки.

Вуха, очі та спадкові хвороби

Інфекції вух були найпоширенішою проблемою, зафіксованою в лабрадорів у британському дослідженні: вони уражали приблизно кожного десятого собаку. Частіше вони траплялися в шоколадних лабрадорів. Трушення головою, чухання вух, почервоніння, неприємний запах чи виділення — привід звернутися до ветеринара. Більше читайте в нашому посібнику «Інфекції вух у собак».

Для кількох спадкових хвороб існують ДНК-тести, і добрі заводчики їх роблять. До них належать такі.

• Прогресивна атрофія сітківки — повільна втрата зору
• Колапс, спричинений фізичним навантаженням, описаний нижче
• Центронуклеарна міопатія — хвороба м'язів
• Скелетна дисплазія, яка впливає на ріст кінцівок
• Спадковий паракератоз носа, що спричиняє сухість і кірки на носі

Колапс, спричинений фізичним навантаженням, зазвичай уперше проявляється в молодих, тренованих лабрадорів, часто приблизно в однорічному віці. Під час чи після інтенсивного навантаження задні лапи слабшають і «підкошуються», і собака може впасти, залишаючись при свідомості. Більшість собак швидко оговтуються після відпочинку. Припиніть навантаження за першої ознаки хиткості й зверніться до ветеринара. Будь-який колапс потребує ретельного обстеження, бо інші хвороби можуть виглядати подібно.

Тривалість життя

American Kennel Club наводить очікувану тривалість життя 11–13 років. У великому британському дослідженні медіанна тривалість життя становила 12 років. Шоколадні лабрадори в цьому дослідженні мали коротшу медіанну тривалість життя — приблизно 10,7 року — порівняно з чорними й палевими лабрадорами, приблизно 12,1 року. Підтримувати струнку вагу лабрадора — одне з найкорисніших, що ви можете зробити для його довгого й активного життя.

Коли звертатися до ветеринара

Запишіться до ветеринара, якщо помітите будь-що з переліченого.

• Кульгавість, скутість або небажання стрибати, ходити чи підніматися сходами
• Трушення головою, чухання вух, неприємний запах із вух або виділення
• Слабкість або колапс під час чи після фізичного навантаження
• Постійний набір ваги або втрата ваги без зрозумілої причини
• Собака натикається на предмети, або змінюється зір
• Свербляча, червона шкіра або шкіра з неприємним запахом
• Будь-яке нове новоутворення або зміна старого

Лабрадори та їхні метиси в притулках

Якщо ви зустріли в притулку собаку, якого описують як метиса лабрадора, пам'ятайте, що така позначка часто лише здогад. У дослідженні понад 900 собак із притулків, яким зробили ДНК-тест, менш ніж 5 відсотків виявилися чистопородними. Працівники притулків правильно визначили принаймні одну породу приблизно для двох третин собак, але лише приблизно для кожного десятого, коли намагалися назвати більше однієї породи. Чорний короткошерстий собака з висячими вухами може мати трохи лабрадорових предків або не мати їх зовсім. Наш посібник «Якої породи мій безпородний собака? Як це з'ясувати» пояснює чому.

Важливіше — собака, який перед вами. Розмір, енергія та характер дорослого собаки вже зрозумілі, а добра організація з порятунку тварин може розповісти, як собака поводиться з людьми, дітьми та іншими тваринами. Якщо вам подобається тип лабрадора, дорослий лабрадор чи його метис може чудово підійти для активної родини. Про кроки читайте в нашому посібнику «Як узяти врятованого собаку додому».

Paw Squadron рятує собак і котів будь-яких форм і розмірів. Після кожного порятунку насамперед — огляд у ветеринара й дегельмінтизація. Хоч яким буде ваш наступний собака — лабрадором, метисом лабрадора чи кимось зовсім іншим, — регулярний ветеринарний догляд, струнка вага та щоденні фізичні навантаження допоможуть йому процвітати.

Перегляньте інші посібники про породи й догляд у PawPedia або подивіться на наших собак, які шукають дім.