Навчання собаки базових команд: «Сидіти», «Чекати», «До мене» та ходіння на повідку

Як навчаються собаки

Собаки повторюють те, що для них спрацьовує. Якщо за те, що собака сідає, він отримує смаколик, іграшку чи прогулянку, він сідатиме частіше. Кінологи називають це позитивним підкріпленням.

Американське ветеринарне товариство з поведінки тварин рекомендує методи на основі винагороди для будь-якого навчання собак. Дослідження пов'язують жорсткі методи, як-от ривки повідцем, крик, нашийники-зашморги, строгі чи електрошокові нашийники, із сильнішим стресом, страхом та агресією. Собаки, яких навчають за допомогою винагород, зазвичай добре навчаються і почуваються спокійніше поруч зі своїми людьми.

Давні поради про домінування та про те, що треба бути «ватажком зграї», ветеринарні фахівці з поведінки тварин нині вважають застарілими. Собака, який стрибає на людей або тягне повідець, зазвичай повторює те, що колись давало результат.

Багато кінологів тепер кажуть «сигнал» замість «команда». Сигнал — це слово чи жест рукою, який підказує собаці, за яку поведінку можна отримати винагороду.

Підготовка

• Винагороди, які подобаються вашому собаці. Добре підходять крихітні м'які смаколики завбільшки з горошину. Можна також використовувати частину щоденного корму собаки — це допомагає контролювати калорії.
• Тихе місце. Почніть у приміщенні, подалі від інших тварин, шуму та мисок з їжею.
• Короткі заняття. Кілька хвилин кілька разів на день дають кращий результат, ніж одне довге заняття.
• Слово-маркер. Коротке слово, як-от «так», сказане тієї самої миті, коли собака все робить правильно, повідомляє йому, що буде винагорода. Таку саму роль виконує клікер.
• Гарне завершення. Закінчуйте кожне заняття тим, що собака вже вміє, щоб воно завершувалося успіхом.

Подавайте кожен сигнал один раз, доброзичливим голосом. Якщо повторювати його знову й знову, собака засвоїть, що перше слово не має значення. Якщо собака не реагує, поверніться на крок назад і допоможіть смаколиком. Усі в домі мають використовувати ті самі слова для тієї самої поведінки.

«Сидіти» і «лежати»

Більшість собак швидко засвоюють команду «сидіти». Тримайте смаколик біля носа собаки. Повільно ведіть його вгору й трохи назад над головою. Коли ніс піднімається, задня частина тіла зазвичай опускається — і собака сідає. Скажіть «так» і дайте смаколик.

Повторюйте, доки собака не почне сідати, щойно ваша рука починає рухатися. Тоді кажіть «сидіти» безпосередньо перед рухом руки. Протягом наступних кількох занять наводьте собаку порожньою рукою, а смаколик давайте з іншої руки.

Для команди «лежати» почніть із положення сидячи. Опустіть смаколик від носа собаки до підлоги між передніми лапами. Потримайте його там і зачекайте. Багато собак за мить лягають. Винагородіть тієї самої миті, коли лікті торкнуться підлоги. Якщо собака встає, ваша рука, мабуть, рухалася надто швидко, тож спробуйте ще раз повільніше.

Намагайтеся не натискати на собаку, щоб він прийняв потрібне положення. Тиск на спину чи стегна неприємний і може завдати болю собаці з хворими суглобами. Якщо собака, який раніше легко сідав, почав цього уникати, причиною може бути біль, тож скажіть про це ветеринарові.

Навчання команди «чекати»

Команда «чекати» означає, що собака має залишатися в положенні, доки ви не скажете, що можна. Вона допомагає біля вхідних дверей, в автомобілі та під час ветеринарних оглядів.

Спершу виберіть слово-звільнення, як-от «добре» чи «вільно». Потім попросіть собаку сісти, зачекайте одну секунду й винагородіть, поки він ще сидить. Наступного разу зачекайте дві секунди, потім три. Давайте смаколик, поки собака в положенні, а потім кажіть слово-звільнення. Коли собака зможе сидіти від 10 до 15 секунд, зробіть один крок назад і поверніться, щоб винагородити. Поступово збільшуйте відстань, потім додавайте слабкі подразники. Змінюйте лише щось одне за раз.

Якщо собака встає, крок був надто складним. Поверніться до легшого, не сварячи собаку.

Підходити на поклик

Надійний підхід на поклик — одна з найкорисніших для безпеки навичок собаки. Він може повернути вашого собаку від жвавої дороги, від собаки без повідця чи від пікніка незнайомих людей.

Почніть удома. Один раз радісним голосом назвіть ім'я собаки та подайте сигнал, а потім відступіть на кілька кроків назад. Коли собака підбіжить до вас, позначте це маркером і щедро винагородіть. Допомагають ігри. Удвох у коридорі по черзі кличте собаку то до одного, то до іншого й винагороджуйте його щоразу, коли він підбігає.

Зробіть так, щоб підходити до вас було вигідно. Не кличте собаку для того, що йому не подобається, — щоб насварити, викупати чи завершити гру в парку. У таких випадках краще самі підійдіть до собаки. Якщо собака вже навчився ігнорувати старе слово, можна вибрати нове й почати спочатку.

Надворі використовуйте довгий повідець, пристебнутий до добре припасованої шлейки, доки собака не почне надійно повертатися в такій обстановці. Не підтягуйте собаку до себе повідцем. Покличте, відійдіть і винагородіть. Багато кінологів також навчають окремого екстреного слова: після нього собака завжди отримує велику жменю смаколиків, і його використовують лише тоді, коли це справді важливо.

Часто минають місяці, перш ніж підхід на поклик стане надійним за наявності подразників. До того часу тримайте собаку на повідці на неогороджених територіях і дотримуйтеся місцевих правил вигулу на повідці.

Прогулянка на вільному повідці

Собаки тягнуть повідець, бо так вони потрапляють туди, куди хочуть, а люди, за собачими мірками, ходять повільно. Ходіння на вільному повідці — одна зі складніших для навчання навичок, і багатьом собакам потрібно кілька місяців регулярних тренувань.

Почніть у нудному місці, наприклад у коридорі чи на подвір'ї. Стійте нерухомо з пристебнутим повідцем. Щойно повідець хоч трохи провисне, позначте це маркером і киньте смаколик біля своєї ноги. Зробіть крок-два й знову винагородіть, поки повідець залишається вільним. Додайте сигнал, як-от «ходімо», коли собака зможе кілька кроків гарно йти поруч.

Якщо повідець натягується, зупиніться й зачекайте. Рушайте далі, коли він провисне. Тягнути стає невигідно, а йти поруч із вами — вигідно. Давайте собаці час понюхати все довкола за сигналом, як-от «нюхай», адже дослідження довкілля — частина гарної прогулянки.

Добре припасована шлейка — зручний вибір для багатьох собак. Вона не тисне на горло, коли собака тягне. Собаку, який кашляє на прогулянках, варто показати ветеринарові. Ветеринарні фахівці з поведінки тварин не радять засобів, що діють через біль, як-от нашийників-зашморгів, строгих і електрошокових нашийників. Вони можуть спричинити травми, а собака може пов'язати біль із людьми чи собаками, яких бачить у цей момент.

Навчання собаки, якого щойно взяли додому

Дорослі собаки добре засвоюють нові навички. Врятований собака може ще не знати жодних сигналів, не знати свого нового імені або знати слова іншою мовою. Почніть із нуля й будьте терплячими.

Спершу дайте собаці час освоїтися. Перші дні в новому домі можуть бути виснажливими й заплутаними. Перші заняття мають бути дуже короткими й легкими, і нехай собака сам вирішує, чи брати в них участь. Добрий перший крок — навчити собаку нового імені. Скажіть його один раз і винагородіть тієї миті, коли собака подивиться на вас. Більше про те, як вибудувати довіру в перші тижні, читайте в посібнику про налагодження зв'язку з врятованою твариною.

Разом зі словами варто навчати й жестів рукою. Чіткий жест означає те саме будь-якою мовою і допомагає собакам, які погано чують. Більше про те, як собаки розуміють наші жести й тон голосу, читайте в посібнику про інтелект і мислення собак.

Перед адопцією кожен собака з Paw Squadron проходить огляд і лікування, отримує щеплення та мікрочіп. Ваш ветеринар підкаже, чи може якась проблема зі здоров'ям вплинути на навчання і коли варто записатися на групові заняття.

Якщо ваш новий собака — цуценя, запитайте ветеринара про групові заняття для цуценят. Багато цуценят можуть почати у віці від семи до восьми тижнів, якщо щонайменше за тиждень до цього вони отримали перші щеплення і пройшли першу дегельмінтизацію.

Коли звертатися по допомогу

Спочатку собакам часто важко застосовувати навичку в новому місці. Поверніться на крок назад, зменште кількість подразників і використовуйте цінніші винагороди.

Зверніться до ветеринара, якщо помітите будь-яку з наведених нижче ознак. Біль, хвороба чи страх можуть бути частиною проблеми, і ветеринар може скерувати вас до кваліфікованого фахівця з поведінки тварин.

• Гарчання, клацання зубами чи укуси, особливо коли собаку торкаються або коли він біля їжі
• Ривки й гавкіт на людей, собак чи транспорт під час прогулянок
• Сильний страх, як-от спроби сховатися, тремтіння чи відмова від смаколиків надворі
• Раптова зміна поведінки або коли собака перестає виконувати те, що добре вмів
• Скутість рухів або ознаки болю, коли собака сідає, лягає чи йде

Якщо ваш собака когось укусив або ви почуваєтеся в небезпеці, тримайте людей і тварин окремо та невдовзі зверніться до ветеринара. Обирайте кінолога, який застосовує методи на основі винагороди й може пояснити, як вони працюють. Уникайте тих, хто покладається на біль, силу чи залякування.

Якщо ви думаєте про адопцію, на нашій сторінці адопції можна побачити собак, які чекають на дім, а в PawPedia є більше посібників про догляд за собаками та їхню поведінку.