Як налагодити зв'язок із врятованою твариною

Чому на довіру потрібен час

Багато врятованих тварин засвоїли, що люди й місця непередбачувані. Одних покинули, інші виживали на вулиці, а багато хто за короткий час кілька разів змінював місце: від того, де їх знайшли, до ветклініки, потім до організації, яка їх врятувала, і тепер до вашого дому. Кожен переїзд — це нові запахи, нові звуки й нові правила.

Багато рятувальників тварин описують перші місяці за допомогою правила 3-3-3: приблизно три дні, щоб тварина оговталася, три тижні, щоб вона засвоїла розпорядок дому, і близько трьох місяців, доки вона справді почуватиметься вдома. Сприймайте його як приблизний орієнтир, а не як розклад. Одні тварини розслабляються за кілька днів, а іншим потрібно пів року, але ця закономірність трапляється досить часто, щоб про неї варто було знати.

Перші дні: менше означає більше

У перші дні ваше завдання — зберігати спокій і передбачуваність. Тримайте вдома тишу, відкладіть візити гостей і щодня дотримуйтеся того самого порядку годування, прогулянок і відходу до сну. Тварині, яка може вгадати, що буде далі, не доводиться постійно бути насторожі, і саме це дає їй змогу відпочити.

Виділіть тварині місце, яке належатиме тільки їй. Для собаки це може бути лежак у тихому кутку, а для кота — окрема кімната з кількома схованками. Ніхто не тягнеться туди рукою і не витягає тварину звідти, і що послідовніше ви дотримуєтеся цього правила, то швидше вона почне виходити сама.

Будьте готові до дещо незвичної поведінки. Багато врятованих тварин спершу мало їдять, довго сплять або здаються млявими й замкнутими, і зазвичай це стрес, а не характер. Не чекайте, а зателефонуйте ветеринарові, якщо кіт або дорослий собака нічого не їсть цілу добу або якщо в будь-кого з них не припиняється блювання, є тривала діарея чи діарея з кров'ю або тварина здається слабкою. Щодо маленьких цуценят і кошенят телефонуйте раніше, бо резерви їхнього організму значно менші.

Годування з руки та інші маленькі перемоги

Годування з руки — простий і надійний спосіб завоювати довіру. Відміряйте денну порцію корму й частину її давайте з руки, по кілька шматочків, тихо сидячи поруч. Це нічого не коштує, і так ви стаєте джерелом приємного, не вимагаючи від тварини нічого, до чого вона ще не готова.

Якщо тварина ще не бере корм із руки, кидайте шматочки на невелику відстань від себе, а потім щодня трохи ближче. З дуже сором'язливим котом сидіть у кімнаті й читайте, поки він їсть. Просто бути поруч під час годування, не дивлячись на тварину пильно, — це теж має значення.

• Нюхальні прогулянки: дозвольте собаці задавати повільний темп на тихому маршруті й обнюхувати все, скільки захоче. Обнюхування допомагає більшості собак розслабитися.
• Короткі тренування: дві-три хвилини навчання команди «сидіти» або дотику носом до вашої долоні з винагородою кормом; завершуйте, поки тварина ще хоче продовжувати.
• Тиха компанія: сядьте на підлогу боком до тварини й читайте або дивіться в телефон. Дайте їй підійти до вас самій.
• Гра на її умовах: іграшка для перетягування для собаки або іграшка-вудочка для кота; зупиняйте гру раніше, ніж тварина надмірно збудиться.

Дозвольте тварині самій обирати контакт

Багато хто з нас виявляє прихильність через дотик, але багато врятованих тварин до цього не готові. Обійми, поцілунки в голову та руки, які тягнуться згори над головою, — серед того, що найімовірніше занепокоїть знервованого собаку. Замість того щоб нависати над твариною, присядьте боком, простягніть руку низько й дайте їй самій скоротити відстань.

Допомагає проста перевірка згоди. Погладьте груди або бік шиї приблизно три секунди, а потім зупиніться. Якщо тварина притуляється, підштовхує вашу руку або залишається поруч, вона хоче ще. Якщо вона відходить, обтрушується або завмирає, їй досить, і саме повага до цього допомагає довірі зростати.

Навчіться також розпізнавати дрібні сигнали стресу: облизування губ, позіхання без утоми, видимі білки очей, підібганий хвіст, відвертання голови або кіт, що б'є хвостом із боку в бік. Це ввічливі прохання дати простір. Тварина, чиї ввічливі прохання ігнорують, може перестати їх подавати й одразу перейти до гарчання, шипіння чи клацання зубами.

Розмовляйте з твариною

Розмовляйте зі своєю новою твариною навіть у перші дні. Дослідники в Угорщині, які сканували мозок собак у стані неспання, виявили, що собаки обробляють і слова, які ми кажемо, і тон, яким ми їх вимовляємо. Докладніше про це — у нашій статті про те, як мислять собаки.

Особливі слова не потрібні. Спокійний, теплий голос, який тварина часто чує, стає однією зі знайомих речей, що підказують їй: вона в безпеці. Дайте кожній щоденній події власне слово, одне для годування, інше для прогулянок, і щоразу вимовляйте його однаково. За кілька тижнів багато тварин починають передбачати, що буде далі.

У котів є свій тихий сигнал. Спробуйте повільне моргання: подивіться на кота м'яким поглядом, повільно заплющте очі й знову розплющте їх. Розслаблений кіт часто відповідає тим самим, тож це лагідний спосіб привітатися, нічого не вимагаючи.

Успіхи та кроки назад

Багато людей, які взяли тварину додому, помічають зміни приблизно на третьому тижні. Тиха, обережна тварина починає перевіряти межі дозволеного, гавкати біля дверей або ігнорувати те, що, здавалося, вже знала. Зазвичай це ознака прогресу. Часто це означає, що тварина почувається досить безпечно, щоб показати свій справжній характер, і тепер ви можете почати вчити її правил вашого дому. Про ці етапи тиждень за тижнем на прикладі маленького собаки читайте в нашому посібнику про перші 30 днів із маленьким врятованим собакою.

Коли ви бачите тварину щодня, прогрес легко пропустити. Ось деякі ознаки того, що довіра зростає:

• Тварина виходить зустріти вас, коли ви повертаєтеся додому, хоча б на мить.
• Вона нормально їсть і засинає в одній кімнаті з вами.
• Вона спить, витягнувшись на відкритому місці, а не згорнувшись у схованці.
• На прогулянках собака час від часу озирається на вас або шукає вас поглядом, коли щось його лякає.
• Вона оговтується від переляку швидше, ніж у перші тижні.
• Вона починає гратися — з іграшками або з вами.

Будуть і справді погані дні: переляк на прогулянці, гість, який рухався надто різко, гроза. Поверніться на крок назад, зберігайте стабільний розпорядок і дайте тварині час оговтатися. Будь-яке покарання, від крику до ривка повідцем, руйнує довіру набагато швидше, ніж доброта її вибудовує. Якщо ваш собака боїться багатьох речей, докладніше про це йдеться в нашій статті про те, як поводитися з полохливим собакою.

Коли звертатися по допомогу

Попросіть ветеринара оглянути тварину, якщо її поведінка раптово змінилася: наприклад, вона гарчить, коли її торкаються в певному місці, кульгає або клацає зубами, хоча раніше була спокійною. Біль — поширена причина того, що виглядає як погана поведінка. Якщо страх чи агресія не зменшуються через кілька тижнів, кваліфікований фахівець із поведінки тварин, який працює методами на основі заохочення, може допомогти вам скласти план.

Якщо ви взяли тварину в нас, вам не потрібно розбиратися з цим самотужки. Напишіть нам з будь-яким запитанням, навіть якщо воно здається дрібним, і опишіть, що робить тварина і коли це відбувається. Ми підтримуємо зв'язок із родинами, які беруть тварин у нас, а чіткий опис значно полегшує пошук корисної поради.