Ерліхіоз у собак: хвороба, яку переносять кліщі, і як їй запобігти

Як він поширюється

Основний переносник — бурий собачий кліщ. Він живиться переважно кров'ю собак і добре почувається в теплу погоду. На відміну від більшості кліщів, він може пройти весь життєвий цикл у приміщенні — в оселях і вольєрах. У теплому кліматі він живе й надворі.

Кліщ підхоплює бактерію, коли живиться кров'ю інфікованого собаки. Потім він може передати її наступному собаці, якого вкусить. У дослідженнях передача починалася вже за кілька годин після того, як кліщ присмоктався, тому швидкий захист від кліщів має значення. Інфекція також може передатися під час переливання крові від інфікованого донора.

Хвороба закріпилася в усіх європейських країнах Середземномор'я. Обстеження виявили антитіла до Ehrlichia canis у собак у Болгарії, Сербії, Північній Македонії та Греції. Деякі дослідження вказують на те, що хвороба, можливо, поширюється в країни, розташовані далі на північ. Там також виявляють випадки в собак, які подорожували на південь або яких узяли звідти.

Три стадії

Ознаки зазвичай з'являються через 1–3 тижні після укусу інфікованого кліща. Далі хвороба, як правило, проходить три стадії.

Гостра стадія триває приблизно 2–4 тижні. У собак можуть бути гарячка, млявість і поганий апетит. Лімфатичні вузли можуть збільшуватися. Аналізи крові часто показують знижену кількість тромбоцитів. Тромбоцити допомагають крові згортатися, тому в деяких собак легше виникають кровотечі. Після цієї стадії багатьом собакам ніби стає краще, навіть без лікування.

У субклінічній стадії собака має здоровий вигляд. Ця стадія може тривати місяцями або роками. Бактерія може залишатися в організмі, а аналізи крові можуть показувати дещо знижену кількість тромбоцитів. Деякі собаки позбуваються інфекції. Інші залишаються інфікованими, не маючи жодних ознак.

У деяких собак хвороба потім переходить у хронічну стадію — найсерйознішу форму. Кістковий мозок може перестати виробляти достатньо клітин крові. Імунна реакція на інфекцію також може пошкоджувати очі, нирки, суглоби та нерви. Німецькі вівчарки, схоже, частіше за інші породи хворіють на хронічну форму. Ветеринари не завжди можуть передбачити, у яких собак хвороба прогресуватиме, тому після позитивного тесту варто продовжити обстеження.

Ознаки, на які слід звернути увагу

Ознаки дуже різняться від собаки до собаки, і багато з них спочатку нечіткі. Власники можуть помітити таке.

• Гарячка, втома та менший інтерес до їжі
• Збільшені лімфатичні вузли, які можна намацати під щелепою або за колінами
• Носові кровотечі
• Дрібні червоні цятки або синці на яснах, животі чи шкірі
• Кров у сечі або чорний дьогтеподібний кал
• Бліді ясна та слабкість
• Втрата ваги протягом тижнів або місяців
• Скутість, небажання ходити або кульгавість
• Зміни в очах, як-от почервоніння, помутніння, крововилив усередині ока або погіршення зору
• Порушення координації або інші ознаки ураження нервової системи
• Тривала або рясна кровотеча під час тічки

Ці ознаки трапляються й при багатьох інших хворобах, зокрема при інших інфекціях, які переносять кліщі. Ветеринар допоможе з'ясувати причину.

Коли це невідкладний стан

Негайно зверніться до ветеринара або їдьте до ветклініки невідкладної допомоги, якщо в собаки носова кровотеча, яка не припиняється, бліді чи білі ясна, чорний кал, кров у сечі, раптова слабкість або колапс, утруднене дихання чи раптова втрата зору. Це можуть бути ознаки сильної кровотечі або дуже низьких показників крові. Собакам у такому стані може знадобитися стаціонарне лікування.

Як ветеринари діагностують і лікують хворобу

Діагностика зазвичай починається із загального аналізу крові. Знижена кількість тромбоцитів — найчастіша знахідка, і вона часто наводить ветеринара на думку про хворобу, яку переносять кліщі. Також часто трапляються легка анемія та підвищений рівень білка в крові.

Наступний крок — зазвичай тест на антитіла. Деякі з них — експрес-тести, які роблять у клініці, інші відправляють до лабораторії. ПЛР-тест виявляє генетичний матеріал бактерії і може показати активну інфекцію. Збудника рідко вдається побачити під мікроскопом, тому нормальний мазок крові не виключає хвороби. Антитіла зазвичай з'являються приблизно через два тижні після зараження, тож дуже ранній тест може бути негативним. У такому разі ветеринар може повторити тест через два-чотири тижні.

Собаки з тих самих регіонів можуть мати більше ніж одну інфекцію, яку переносять кліщі або москіти. Ветеринар може також перевірити собаку на Anaplasma, Babesia, Hepatozoon або Leishmania.

Лікування — це курс антибіотика групи тетрациклінів, який зазвичай дають приблизно чотири тижні. Після коротших курсів деякі собаки можуть залишатися інфікованими. У гострій стадії гарячка часто спадає протягом одного-двох днів, а показники крові зазвичай відновлюються приблизно за наступні два тижні. Собакам із сильною кровотечею або дуже низькими показниками крові може знадобитися стаціонарне лікування, введення рідин або переливання крові.

Прогноз добрий для собак, яких лікували в гострій стадії. У хронічній стадії він серйозніший, а якщо кістковий мозок перестав нормально працювати, — несприятливий. У собак, які все ж відповідають на лікування, відновлення показників крові може тривати місяцями. Після лікування ветеринар може запропонувати контрольні аналізи, наприклад повторний загальний аналіз крові або ПЛР-тест.

Що означає позитивний тест для собаки після адопції

Позитивний тест на антитіла означає, що собака колись контактував із бактерією Ehrlichia. Це не завжди означає, що собака хворіє зараз. Антитіла можуть залишатися в крові місяцями або роками, навіть після того, як інфекція минула чи її вилікували.

Якщо тест позитивний у здорового собаки, ветеринари зазвичай оцінюють загальну картину. Це може бути загальний аналіз крові з підрахунком тромбоцитів, аналіз сечі на білок, ПЛР-тест і перевірка на інші інфекції. Щодо лікування здорових собак, у яких є лише антитіла, ветеринари не мають єдиної думки. Ваш ветеринар порадить, чи лікувати зараз, чи спостерігати за допомогою повторних аналізів крові.

Одужання не дає тривалого захисту. Собака може заразитися знову, тому захист від кліщів продовжують і після лікування.

У Paw Squadron після кожного порятунку насамперед — ветеринар і купання. Кожна тварина проходить огляд, дегельмінтизацію та обробку від бліх та інших паразитів. Перед адопцією кожна тварина також отримує лікування, щеплення та мікрочіп. Коли новий собака з'явиться у вас удома, покажіть його ветеринарні документи своєму ветеринарові. Запитайте, які аналізи на хвороби, що їх переносять кліщі, доречні для вашого собаки з огляду на регіон, звідки він походить.

Профілактика

Вакцини проти ерліхіозу не існує. Профілактика полягає в тому, щоб захищати собаку від кліщів і швидко їх видаляти. Як покроково видаляти кліщів, читайте в порадникові про кліщів на собаках і котах.

• Використовуйте засіб від кліщів, який рекомендує ваш ветеринар, і запитайте, як часто його застосовувати там, де ви живете. Найкращий захист дають засоби, що відлякують кліщів або швидко їх убивають, хоча жоден засіб не зупиняє всіх кліщів.
• Оглядайте собаку щодня після прогулянок. Перевіряйте шкіру навколо вух, на голові, шиї, у пахвах і між пальцями.
• Швидко видаляйте кліщів пінцетом із тонкими кінчиками або спеціальним інструментом для видалення кліщів. Захопіть кліща біля самої шкіри й витягніть його прямо, з рівномірним зусиллям.
• Захищайте від кліщів усіх собак, які живуть у домі, оскільки кліщі можуть переходити з одного собаки на іншого.
• Ретельно огляньте собаку, який щойно з'явився у вас. Собака з теплого регіону може занести в дім бурих собачих кліщів.
• Якщо бурі собачі кліщі оселилися у вашому домі чи розпліднику, обробіть і собак, і приміщення. Ці кліщі ховаються в щілинах, за меблями та під килимами. Допомогти може служба боротьби зі шкідниками.
• Перш ніж їхати із собакою до Південної Європи, запитайте ветеринара про додатковий захист.

Інші домашні тварини та люди

Ерліхіоз передається через кліщів і зрідка — через переливання крові. Звичайний контакт між собаками, як-от гра чи спільні миски, не є відомим шляхом передачі. Якщо в одного собаки у вашому домі тест позитивний, запитайте ветеринара, чи варто перевірити інших ваших собак.

Ehrlichia canis не вважається серйозною загрозою для людей. Повідомлялося про кілька випадків зараження людей, переважно у Венесуелі. Погладжування інфікованого собаки чи догляд за ним не є відомим шляхом зараження. Кліщі можуть кусати й людей, тому після перебування на природі в місцевостях, де вони водяться, оглядайте себе на наявність кліщів.

Щоб дізнатися про інші захворювання, поширені серед врятованих собак, зазирніть до бібліотеки PawPedia. Якщо ви думаєте про адопцію, почніть зі сторінки «Адопція».