Тічка в собак: що є нормою і коли звертатися до ветеринара

Чотири стадії циклу

Ветеринари поділяють цикл на чотири стадії. Власники здебільшого помічають перші дві, які разом і становлять те, що зазвичай називають тічкою.

• Проеструс. Вульва набрякає, з'являються кров'янисті виділення. Самців тягне до неї, але вона ще їх не підпускає. Ця стадія триває в середньому близько дев'яти днів.
• Еструс. Самка готова до парування: коли наближається самець, вона може завмирати або відводити хвіст убік. Виділення часто світлішають і стають рожевими або солом'яного кольору. Ця стадія також триває в середньому близько дев'яти днів, і саме тоді відбувається овуляція.
• Діеструс. Її гормональний фон змінюється, вона перестає підпускати самців, а вульва поступово повертається до звичайного розміру. Ця стадія триває близько двох місяців або трохи довше — незалежно від того, вагітна самка чи ні.
• Анеструс. Фаза спокою, що триває кілька місяців, поки матка відновлюється перед наступним циклом.

Інші поширені ознаки тічки — частіше сечовипускання, мічення сечею, вилизування статевих органів, неспокій і підвищений інтерес до самців. Деякі самки так ретельно дбають про свою чистоту, що власники помічають зовсім мало крові.

Скільки триває тічка і як часто вона буває

Кров'янисті виділення зазвичай тривають приблизно два-три тижні. Тривалість кожної стадії дуже різниться в різних собак. Проеструс, що триває лише кілька днів або майже три тижні, усе ще може бути нормою.

У більшості собак тічка буває раз на п'ять–одинадцять місяців, у середньому — приблизно раз на сім місяців. Це приблизно двічі на рік. У дрібних порід тічка може бути тричі на рік. У деяких гігантських порід, а також у таких порід, як басенджі, вона може бути лише раз на рік.

Перша тічка зазвичай настає у віці від 6 до 24 місяців. У дрібних порід вона, як правило, починається раніше, а у великих і гігантських — пізніше. У молодих собак цикли часто нерегулярні, і може минути до двох років, перш ніж установиться сталий ритм. Якщо записувати дати початку й кінця кожної тічки, ветеринарові згодом буде легше помітити проблему.

Незвичні цикли, які все ж можуть бути нормою

Розщеплена тічка починається з набряку й кровотечі, а потім згасає ще до овуляції. Повноцінна тічка зазвичай настає протягом одного-двох місяців. Розщеплені тічки найчастіше бувають під час першого циклу і часто нешкідливі. Якщо вони повторюються, попросіть ветеринара оглянути собаку.

Прихована тічка — це цикл із дуже незначним набряком або виділеннями, хоча організм самки проходить усі звичайні стадії. Найчастіше причина в тому, що її просто ніхто не помітив. Самці часто все одно виявляють до неї інтерес.

У деяких молодих самок, частіше великих порід, під час тічки розвивається набряк слизової оболонки піхви. З вульви може випинатися рожеве або червоне утворення з тканини. Зазвичай воно зменшується після закінчення тічки, але, як правило, з'являється знову з кожним циклом. Попросіть ветеринара оглянути його.

Коли тічка триває надто довго

Кровотеча, що триває значно довше за три тижні, — вагома причина зателефонувати ветеринарові. Коли ознаки тічки тримаються приблизно шість тижнів або довше, ветеринари зазвичай називають це затяжною (персистентною) тічкою. Вона виникає, коли естроген надто довго діє на організм самки.

Поширене джерело — фолікулярна кіста: заповнений рідиною мішечок на яєчнику, який не вивільняє яйцеклітину й продовжує виробляти естроген. Рідше причиною є пухлина яєчника, що виробляє естроген. Собака також може отримати естроген ззовні, наприклад якщо облизує шкіру людини, на яку нанесено гормональний крем, гель чи спрей, або треться об неї. У стерилізованих самок такий контакт може спричинити набряк вульви та виділення — точнісінько як під час тічки.

Тривала дія естрогену може ушкодити кістковий мозок, де утворюються клітини крові. Це може призвести до анемії, схильності до кровотеч та інфекцій, а ушкодження може бути незворотним. Надлишок естрогену також може спричинити випадання шерсті з обох боків тіла, яке часто починається навколо статевих органів, а також потемніння й потовщення шкіри. Затяжна тічка також може згодом підвищити ймовірність піометри — серйозної інфекції матки.

Коли це невідкладний стан

Деякі ознаки потребують огляду ветеринара того ж дня. Негайно зателефонуйте ветеринарові або у ветклініку невідкладної допомоги, якщо помітите будь-яку з них.

• Гноєподібні або коричневі виділення чи виділення з неприємним запахом, особливо в тижні після закінчення тічки
• Збільшений або напружений живіт, блювання чи втрата апетиту
• П'є й мочиться набагато більше, ніж зазвичай
• Слабкість, колапс, бліді ясна або дрібні синці на шкірі чи яснах
• Рясна кровотеча, яка швидко просочує підстилку або не слабшає
• Гарячка або помітна млявість і нездужання

Піометра найчастіше з'являється через один-два місяці після тічки, хоча може розвинутися будь-коли — від кількох тижнів до приблизно чотирьох місяців після неї. Без негайного лікування вона може швидко стати загрозою для життя, а якщо шийка матки закрита, виділень може не бути зовсім — лише стан собаки дедалі погіршуватиметься. Докладніше про ознаки та лікування читайте в статті «Піометра в собак».

Як ветеринари з'ясовують причину

Ветеринар запитає, коли почалася тічка, як минали попередні цикли, чи могло відбутися спарювання і чи користується хтось удома гормональними засобами. Далі буде фізикальний огляд. Поширене дослідження — вагінальний мазок: зразок клітин, узятий тампоном, розглядають під мікроскопом, щоб визначити стадію циклу і те, наскільки сильно естроген діє на організм самки. Аналізи крові дають змогу виміряти рівень прогестерону, який показує, чи відбулася овуляція, а загальний аналіз крові допомагає виявити анемію та інші ознаки порушень роботи кісткового мозку. УЗД може показати яєчники й матку, хоча невеликі кісти не завжди легко побачити.

Лікування залежить від причини. При затяжній тічці стерилізація з видаленням яєчників і матки зазвичай є переважним і найбільш довготривалим рішенням. Якщо самку утримують для розведення, ветеринар може спершу спробувати гормональне лікування, щоб викликати овуляцію, а потім уважно стежити, чи не розвивається піометра. Якщо естроген надходив із гормонального засобу, яким користуються вдома, ознаки часто зникають, щойно контакт із ним припиняється. Ветеринар пояснить, які варіанти підходять саме вашому собаці.

Догляд під час тічки та профілактика

Нормальна тічка не потребує лікування, а кілька простих звичок допоможуть уберегти вашу улюбленицю. На прогулянках найкраще тримати її на повідці, бути поруч щоразу, коли вона надворі, і не підпускати до неї некастрованих самців, адже вони можуть наполегливо намагатися до неї дістатися. Розумно не ходити на собачі майданчики, доки тічка повністю не закінчиться, бо завагітніти вона може в будь-який момент еструсу. Підстилка, яку можна прати, або гігієнічні трусики для собак допоможуть підтримувати чистоту вдома. Якщо сталося випадкове спарювання, невдовзі зверніться до ветеринара, щоб обговорити можливі варіанти.

Стерилізація припиняє цикли тічки та запобігає вагітності й піометрі. Вона також може знизити ризик пухлин молочної залози. Багато ветеринарів воліють зачекати приблизно від двох до трьох місяців після тічки перед стерилізацією, оскільки під час тічки й одразу після неї кровопостачання матки посилене. Найкращий вік і час для операції в кожного собаки різні, тож запитайте ветеринара, що підходить саме у вашому випадку. У нашому посібнику про переваги та недоліки стерилізації самок собак докладніше розглянуто користь, ризики й терміни.

Якщо ви взяли додому самку

Коли йдеться про дорослу врятовану самку, її репродуктивна історія часто невідома. У Paw Squadron кожна тварина перед адопцією проходить ветеринарний огляд і обробку від паразитів, отримує щеплення та мікрочіп. Попросіть надати її медичні документи й перевірте, чи зазначено в них, що вона стерилізована. Якщо ви не впевнені, ветеринар допоможе це з'ясувати. Тічка після адопції зазвичай означає, що яєчники в неї збереглися.

Якщо в самки, про яку відомо, що її стерилізовано, з'являються ознаки тічки, однією з можливих причин є синдром залишкового яєчника. Під час операції залишився невеликий фрагмент яєчника, який досі функціонує. Ознаки можуть з'явитися через кілька місяців або навіть років після стерилізації. Ветеринари можуть підтвердити цей синдром за допомогою мазків і аналізів крові, зокрема гормонального тесту, що виявляє тканину яєчника, а лікують його видаленням залишкової тканини. Ще одна причина, яку слід виключити, — гормональні креми чи спреї, якими користуються люди в домі.

Кров'янисті виділення — це не завжди тічка. Трансмісивна венерична пухлина собак — це вид раку, який передається між собаками під час спарювання, а також через облизування чи обнюхування. У самок вона може спричиняти кровотечу з вульви, яку легко сплутати з тічкою. У Північній і Західній Європі вона трапляється рідко, але досі є в деяких частинах Південної та Східної Європи, переважно там, де багато собак вільно бродять. Зазвичай вона добре піддається лікуванню. Якщо кровотеча здається незвичною, скажіть ветеринарові, звідки походить ваш собака.

Більше посібників про догляд за собакою після адопції шукайте в енциклопедії PawPedia або в нашому розділі Часті запитання.