Чума м'ясоїдних: ознаки, лікування та профілактика

Що таке чума м'ясоїдних

Хворобу спричиняє вірус чуми м'ясоїдних — близький родич вірусу, що викликає кір у людей. Спершу вірус атакує імунну систему. Через це собака стає вразливим до інших інфекцій. Потім вірус поширюється на дихальні шляхи й кишечник, а в деяких собак — на головний мозок і нерви.

Нею можуть заразитися також фретки та багато диких тварин. У Європі це, зокрема, лисиці, вовки, борсуки, куниці й видри. Вірус передається в обох напрямках між дикими тваринами та невакцинованими собаками.

Ознаки, на які слід звернути увагу

Першою ознакою часто є короткочасна гарячка через кілька днів після зараження, і її легко пропустити. Потім собаці на якийсь час може ніби покращати, перш ніж він знову захворіє. Ви можете помітити, зокрема, такі ознаки.

• Водянисті або густі гноєподібні виділення з очей
• Нежить, часто з густими виділеннями
• Гарячка, млявість і поганий апетит
• Кашель або часте, утруднене дихання
• Блювання та діарея
• Потовщена, тверда шкіра на носі та подушечках лап, через що хворобу колись називали «хворобою твердих подушечок»
• Посмикування м'язів, нахил голови, ходіння по колу, хитка хода або слабкість у лапах
• Судоми, іноді з жувальними рухами щелеп і слинотечею

Ознаки ураження нервової системи можуть з'явитися разом з іншими ознаками. Вони також можуть почати проявлятися на один–три тижні пізніше або навіть через кілька тижнів чи місяців після того, як собаці, здавалося, почало покращуватися. Не в кожного собаки бувають усі ознаки. У деяких собак хвороба перебігає лише в легкій формі, схожій на звичайний кашель.

У цуценят, які перехворіли на чуму м'ясоїдних до появи постійних зубів, на все життя може залишитися тонка емаль із ямками. Якщо у вашого собаки, якого ви взяли додому, такі зуби, можете сказати про це ветеринарові, оскільки це може вказувати на хворобу, перенесену в цуценячому віці.

Коли це невідкладний стан

Зателефонуйте ветеринарові того ж дня, якщо в цуценяти чи невакцинованого собаки є виділення з очей або носа разом із гарячкою, млявістю чи поганим апетитом. У молодих собак чума м'ясоїдних може швидко прогресувати.

Негайно їдьте до ветеринара або у ветклініку невідкладної допомоги, якщо в собаки судомний напад, утруднене дихання або колапс. Те саме стосується цуценяти з повторним блюванням і діареєю, собаки, який перестав їсти й пити, або собаки з новими посмикуваннями, хиткою ходою чи слабкістю в лапах.

Якщо ви підозрюєте чуму м'ясоїдних, зателефонуйте до клініки ще до приїзду. Тоді персонал зможе тримати вашого собаку подалі від інших пацієнтів.

Як ветеринари діагностують і лікують хворобу

Чума м'ясоїдних може бути схожою на кілька інших інфекцій, зокрема на вольєрний кашель. Зазвичай ветеринар ураховує анамнез собаки, результати клінічного огляду та лабораторних аналізів. Поширений тест виявляє генетичний матеріал вірусу в мазках з очей або носа, у крові чи сечі. Нещодавня вакцинація може вплинути на деякі результати аналізів, тож розкажіть ветеринарові про всі щеплення, які отримував ваш собака.

Ліків, які б виліковували чуму м'ясоїдних, немає, і жоден препарат не схвалено для знищення вірусу. Лікування підтримує собаку, поки його власна імунна система бореться з інфекцією. Залежно від випадку ветеринар може призначити введення рідин, ліки від нудоти й діареї, антибіотики проти бактеріальних інфекцій, що приєдналися, підтримку харчування та препарати для контролю судом. Хворих собак тримають в ізоляції, окремо від інших собак.

Прогноз залежить від того, наскільки тяжкою стане хвороба. Деякі собаки повністю одужують. Ознаки ураження нервової системи роблять повне одужання менш імовірним, і в деяких собак, що вижили, посмикування чи судоми залишаються на все життя. Якщо в собаки тяжке ураження нервової системи, яке дедалі посилюється, ветеринар може обговорити з вами евтаназію. Собаки, які одужали, зазвичай захищені від чуми м'ясоїдних на все життя.

Якщо ветеринар відпускає вашого собаку одужувати вдома, план догляду зазвичай передбачає, що його тримають окремо від інших собак, зокрема від тих, які живуть у вас удома. Миски, підстилку й підлогу можна мити дезінфекційним засобом, який порадить ветеринар. Будь ласка, порадьтеся з ветеринаром, перш ніж давати собаці будь-які домашні засоби чи харчові добавки.

Як він поширюється

Більшість собак заражаються чумою, вдихаючи краплі від інфікованого собаки або дикої тварини. Під час кашлю, чхання й гавкання ці краплі потрапляють у повітря. Вірус є також у слині, сечі та інших рідинах організму, тож передатися він може й через спільні миски, підстилки та іграшки. Вагітна самка може передати його своїм ще не народженим цуценятам.

Інфіковані собаки можуть виділяти вірус ще за кілька днів до того, як стане помітно, що вони хворі. Багато з них виділяють його тижнями, а деякі — ще місяцями після того, як начебто одужали. Саме так чума може непомітно поширюватися в групі собак.

Поза організмом вірус нестійкий, і більшість побутових дезінфекційних засобів його знищує. У холодну погоду він зберігається довше.

Як цьому запобігти

Найкращий захист — вакцинація. Вакцина проти чуми — базова вакцина, тобто ветеринари рекомендують її кожному собаці. Зазвичай її вводять у складі комплексної вакцини, яка захищає також від інших серйозних вірусів, як-от парвовірус.

Цуценятам потрібна серія щеплень, оскільки антитіла, отримані від матері, у перші тижні життя можуть блокувати дію вакцини. Міжнародні настанови з вакцинації радять починати щеплення у віці від шести до восьми тижнів, повторювати їх з інтервалом від двох до чотирьох тижнів, а останнє щеплення цуценяти робити у віці 16 тижнів або пізніше. Ревакцинацію зазвичай проводять приблизно у віці шести місяців або одного року, а далі — кожні три роки або так, як порадить ваш ветеринар. Дорослого собаку без записів про вакцинацію можна щепити в будь-якому віці. Точний графік для вашого собаки визначить ваш ветеринар.

Кілька щоденних звичок доповнюють цей захист.

• Доки серію щеплень цуценяти не завершено, будьте обережні в місцях, де буває багато собак: у парках, готелях для собак, зоомагазинах, на заняттях і в грумінг-салонах.
• Коли бронюєте місце в готелі для собак, садочку для собак або на заняттях із дресирування, перевірте, чи там вимагають від кожного собаки актуальних щеплень.
• Тримайте собаку подалі від хворих собак і диких тварин. Дикі тварини, хворі на чуму, можуть втрачати страх перед людьми й рухатися дивно, хитаючись. Сказ може проявлятися так само, тож найбезпечніше триматися на відстані й повідомити про таку тварину місцеву ветеринарну службу.

Обережну соціалізацію зі здоровими щепленими собаками все ж можна почати ще до завершення серії щеплень цуценяти. Запитайте ветеринара, як зробити це безпечно.

Інші домашні тварини та люди

Люди не заражаються чумою м'ясоїдних. Проте вірус може недовго переноситися на руках, одязі та взутті. Якщо після догляду за хворим собакою вимити руки й переодягнутися, це допоможе захистити інших собак.

Коти можуть інфікуватися, але навряд чи захворіють. Хвороба, яку часто називають котячою чумою, — це інше захворювання, яке спричиняє інший вірус — вірус панлейкопенії котів. Котам потрібна окрема вакцина проти неї.

Для тхорів чума ще небезпечніша і майже завжди смертельна. Тхорів теж можна вакцинувати. Якщо у вас є і тхори, і собаки, запитайте ветеринара, яка вакцина підходить кожному з них.

Чому це важливо для врятованих собак і тих, яких узяли додому

Чума досі циркулює в Південній і Східній Європі. У Хорватії дослідження 2023 року виявило вірус у диких рудих лисиць. На півдні Італії дослідники виявили його в безпритульних і домашніх собак, причому частіше — у собак, завезених з інших країн. У Швейцарії деякі врятовані собаки, завезені з Угорщини, ще місяцями виділяли вірус після того, як ознаки хвороби зникли. Дослідження 2024 року серед вакцинованих собак із притулків у Болгарії показало добрий рівень антитіл у більшості з них, тоді як приблизно в одного з дев'яти собак антитіл виробилося недостатньо.

Саме тому перші тижні мають значення. У Paw Squadron після кожного порятунку насамперед — ветеринар і купання. Кожна тварина проходить огляд, дегельмінтизацію та обробку від бліх та інших паразитів. Перед адопцією кожна тварина також проходить огляд і лікування, отримує щеплення та мікрочіп.

У перші дні після того, як новий собака з'явиться у вас удома, варто сходити до свого ветеринара й узяти із собою записи про вакцинацію. Ветеринар може перевірити, які щеплення вже зроблено, і запланувати ті, які ще потрібно зробити, наприклад решту серії щеплень цуценяти або наступну ревакцинацію. У деяких випадках ветеринар може запропонувати аналіз крові, щоб перевірити рівень антитіл у собаки. Переїзд і новий дім — це стрес, а стрес може підвищувати ймовірність того, що собака захворіє. Перші кілька тижнів уважно стежте за новим собакою й якомога раніше повідомляйте ветеринара про виділення з очей чи носа, кашель, діарею або посмикування.

Якщо ви думаєте про адопцію, ви можете познайомитися із собаками, які чекають на дім, на нашій сторінці «Адопція». Інші матеріали про здоров'я шукайте в PawPedia.