Соціалізація цуценяти: що зробити до 16 тижнів

Вікно соціалізації

Цуценята проходять чутливий період, коли новий досвід визначає, як вони бачать світ. У цей час цікавість зазвичай перемагає страх, тож цуценя легко засвоює, що нове безпечне. Джерела наводять дещо різний вік. PDSA визначає його приблизно як 4–12 тижнів, а VCA описує як період приблизно від 3 до 16 тижнів. American Veterinary Society of Animal Behavior (AVSAB) називає перші три місяці життя найважливішим часом.

Вікно не зачиняється в певний день. Merck Veterinary Manual зазначає, що собаки найбільш сприйнятливі до нових ситуацій приблизно до 16–20 тижнів, а потім продовжують навчатися, лише повільніше. Там також попереджають, що в собак, яких тримали лише у вольєрах або які до 14 тижнів не контактували з людьми, соціальні навички можуть бути слабко розвинені. Тож робота починається рано, але не припиняється в 16 тижнів.

Значна частина ранньої роботи відбувається ще до того, як цуценя потрапить до вас додому, зазвичай приблизно у вісім тижнів. Добрий заводчик чи родина на перетримці щодня делікатно беруть цуценят на руки й знайомлять їх зі звичайними побутовими видами та звуками. Запитайте, що цуценя вже встигло пізнати, щоб знати, з чого почати.

Чому це важливо

AVSAB зазначає, що недостатня чи неповна соціалізація підвищує ризик страху, уникання та агресії в подальшому житті. Також там наголошують, що проблеми з поведінкою — основна причина, чому собак віддають до притулків, і головна причина смерті собак віком до трьох років. Багато полохливих дорослих собак просто ніколи не мали змоги дізнатися, що повсякденні речі безпечні. Для собак, яким уже важко, є стаття «Як допомогти полохливому собаці».

Безпека до завершення вакцинації

Цуценята не захищені повністю, доки не завершено курс вакцинації, і ветеринар спланує його терміни. VCA зазначає, що на момент завершення вакцинації чутливий період соціалізації вже минає. Тому AVSAB вважає стандартом догляду соціалізацію цуценят ще до повної вакцинації, уникаючи місць із високим ризиком зараження. Основні загрози — парвовірус і чума м'ясоїдних, і обидві хвороби передаються між собаками. Більше читайте в статтях «Вакцини для цуценят і собак» та «Парвовірус у собак».

Менш ризиковані способи соціалізувати маленьке цуценя:

• Виносити цуценя на руках, щоб воно побачило вулиці, магазини, транспорт і людей
• Запрошувати гостей додому
• Гратися у власному саду чи дворі, якщо там не бували невакциновані собаки
• Знайомитися зі здоровими, повністю вакцинованими дорослими собаками, про яких ви знаєте, що вони лагідні з цуценятами
• Короткі поїздки в автомобілі
• Добре організовані заняття для цуценят у приміщенні з підлогою, яку можна прибрати

Доки ветеринар не скаже, що це безпечно, уникайте собачих майданчиків та інших місць, де буває багато собак з невідомим статусом вакцинації та здоров'я. Тримайте цуценя подалі від будь-якого собаки, який виглядає хворим, і запитайте ветеринара про ризики хвороб у вашій місцевості.

Заняття для цуценят

Добрі заняття для цуценят дають цуценяті безпечний контакт з іншими цуценятами та новими людьми й започатковують базове дресирування. AVSAB зазначає, що цуценята можуть почати заняття вже з 7–8 тижнів. Щонайменше за сім днів до першого заняття вони мають отримати щонайменше одне щеплення, а також першу дегельмінтизацію, і протягом усього курсу щеплення мають бути своєчасними.

VCA додає, що на добрих заняттях вимагають щеплень і перевірки на паразитів, хворих цуценят залишають удома, а проводять заняття там, де можна прибрати й продезінфікувати. Шукайте тренера, який використовує винагороди, як-от смаколики, похвалу та гру, і уникає покарань. AVSAB зазначає, що дресирування із заохоченням пов'язане з меншою кількістю проблем із поведінкою. Ігри між цуценятами мають бути короткими й під наглядом, а сором'язливим цуценятам слід давати простір. Прості команди можна відпрацьовувати й удома, як пояснено в статті «Навчання собаки базових команд».

Контрольний список соціалізації

Прагніть щодня дарувати кілька коротких, приємних нових вражень. Проходьте списки поступово, а не намагайтеся зробити все одразу.

З ким познайомитися:

• Чоловіки й жінки різного віку, статури й кольору шкіри
• Спокійні, лагідні діти, завжди під наглядом
• Люди в капелюхах, каптурах, сонцезахисних окулярах, шоломах чи світловідбивних жилетах
• Люди з бородою, парасольками, ціпками, в інвалідних візках чи з дитячими візочками
• Гості біля дверей і кур'єри

З якими тваринами познайомитися:

• Спокійні вакциновані дорослі собаки різного розміру й типу
• Дружні цуценята на заняттях
• Кіт, дружній до собак, спершу на безпечній відстані
• Коні та сільськогосподарські тварини, яких видно здалеку

Які звуки почути:

• Побутові звуки, як-от пилосос, фен, пральна машина та блендер
• Дверні дзвінки, стукіт, телефони й телевізор
• Транспорт, сирени, мотоцикли й автобуси
• Грім і феєрверки — у записі, спершу дуже тихо

Місця й поверхні:

• Поїздки в автомобілі
• Спершу тихі вулиці, потім людні, а далі магазини, центр міста та парки
• Трава, гравій, плитка, дерев'яна підлога, килим і мокра земля
• Сходи, дверні прорізи та слизька підлога

Дотики та щоденний догляд:

• Делікатні дотики до лап, вух, рота, хвоста й живота
• Вичісування, підстригання кігтів і чищення зубів
• Носіння нашийника та шлейки
• Короткі, радісні візити до ветклініки — лише по смаколики й увагу
• Короткі періоди наодинці в безпечному місці, як-от у клітці чи манежі для цуценят

VCA радить між першими медичними візитами цуценяти один-два рази завітати до ветклініки просто так, щоб команда почастувала його смаколиками й приділила лагідну увагу. Заздалегідь зателефонуйте й запитайте, коли краще прийти. Навчитися спокійно проводити час наодинці так само важливо, як знайомитися з людьми, і це допомагає запобігти проблемам згодом, як пояснено в статті «Тривога розлуки та руйнівне гризіння в собак».

Як зберегти позитивний досвід

• Дайте цуценяті вибирати. Дозвольте йому підходити до нових людей і речей, коли воно буде готове, і ніколи не підштовхуйте й не тягніть його до того, чого воно намагається уникнути.
• Починайте з відстані чи гучності, які цуценя витримує, і наближайтеся лише тоді, коли воно розслаблене.
• Поєднуйте нове зі смаколиками, іграшками чи похвалою.
• Заняття мають бути короткими; завершуйте їх, поки цуценя ще радіє.
• Розподіляйте нові враження на кілька днів, залишаючи багато часу для сну між ними.
• Просіть незнайомців дати цуценяті самому підійти до них і вітатися спокійно.

Стежте за мовою тіла цуценяти. Ознаки тривоги — тремтіння, підібганий хвіст, спроби сховатися чи втекти, відсторонення або відмова від смаколиків, які воно зазвичай бере. VCA зазначає, що цуценя, яке вихоплює смаколик і відступає, теж показує страх. Якщо бачите ці ознаки, спокійно відведіть цуценя далі або завершіть заняття й спробуйте іншого дня на легшому рівні.

Забагато одразу може більше зашкодити, ніж допомогти. AKC попереджає, що надмірні враження, як-от коли цуценя оточує група незнайомців, можуть навчити його їх боятися. Кілька добрих вражень цінніші за багато стресових.

Коли звертатися по допомогу

Деякі цуценята від природи обережні, і короткі хитання — це нормально. Зверніться до ветеринара, якщо цуценя:

• Постійно боїться нового навіть на відстані
• Часто ховається чи тремтить або не бере смаколиків поза домом
• Гарчить, клацає зубами чи кусає, коли його торкаються чи до нього підходять
• Не має прогресу після кількох тижнів делікатної, поступової роботи

Ветеринар може перевірити, чи немає болю чи хвороби, і направити вас до ветеринарного фахівця з поведінки або кваліфікованого кінолога, який працює методами винагороди. AVSAB радить власникам полохливих цуценят звертатися по ветеринарну пораду, а VCA зазначає, що таким цуценятам потрібен план, складений саме під них. Що раніше звернутися по допомогу, то легше буде робота.

Старші цуценята та врятовані собаки

Якщо вашому цуценяті вже понад 16 тижнів або ви взяли старше цуценя чи дорослого собаку, ще не пізно. Навчання сповільнюється, але триває. Рухайтеся повільніше, дбайте, щоб кожен досвід був позитивним, і дозвольте собаці задавати темп. Наш посібник «Перший рік вашого цуценяти» розповідає про інші кроки — від годування до дресирування.

Цуценята, врятовані з вулиці, часто не мали делікатних дотиків і побутових звуків, які для цуценят, вирощених удома, є чимось само собою зрозумілим. У Paw Squadron кожне врятоване цуценя насамперед оглядає ветеринар, йому проводять дегельмінтизацію. Після цього спокійний щоденний контакт із людьми допомагає йому зрозуміти, що світ безпечний, а нові власники можуть продовжити цю роботу вдома за наведеним вище контрольним списком.

Більше посібників про те, як виховати щасливого, впевненого собаку, ви знайдете в PawPedia. Відповіді на запитання про адопцію цуценяти в нас ви знайдете на сторінці поширених запитань.