Вірус лейкемії котів (FeLV): ознаки, тестування та профілактика

Як він поширюється

FeLV передається від кота до кота переважно через слину. Інфікований кіт виділяє багато вірусу зі слиною і менше — із сечею, фекаліями та молоком. Вірус поширюється за тривалого тісного контакту, як-от під час взаємного вилизування, через рани від укусів у бійках, а також через спільні миски для корму й води та лотки. Кішка-мати може передати його кошенятам ще до народження або під час годування молоком. Він також може передаватися під час переливання крові, тому котів-донорів крові обстежують.

Найвразливіші — кошенята, бо їхня імунна система ще розвивається. Дорослі коти частіше долають вірус. Найвищий ризик мають коти, які вільно гуляють надворі, некастровані самці, що б'ються, і коти, які живуть з інфікованим котом.

Поза організмом кота вірус нестійкий. У сухому приміщенні він зберігається щонайбільше кілька годин, хоча у вологих умовах може виживати довше. Регулярне миття мисок і лотків допомагає. FeLV не становить небезпеки для людей, і немає доказів того, що він природним шляхом передається собакам чи іншим тваринам поза родиною котячих.

Що відбувається після зараження

Після контакту з вірусом інфекція може мати один із трьох варіантів перебігу. Ваш ветеринар може використовувати ці терміни, пояснюючи результати аналізів.

• Абортивна інфекція. Імунна система знищує вірус, перш ніж той закріпиться в організмі. Тест у кота зазвичай негативний, і кіт не заразний.
• Регресивна інфекція. Вірус залишається прихованим у клітинах кота, але імунна система тримає його під контролем. Кіт зазвичай не виділяє вірус і може жити звичайним життям. Стрес або ослаблена імунна система іноді можуть дати вірусу знову активізуватися.
• Прогресивна інфекція. Вірус продовжує розмножуватися й досягає кісткового мозку. Кіт виділяє вірус і може заразити інших котів. Ця форма несе найбільше ризиків для здоров'я.

Коти з прогресивною інфекцією можуть залишатися здоровими місяцями або роками. З часом у багатьох із них розвиваються хвороби, пов'язані з FeLV. За даними досліджень, медіана виживаності після діагностування FeLV становить близько двох з половиною років. Це означає, що половина котів прожила довше, а половина — менше. Коти з регресивною інфекцією часто живуть значно довше, а за належного догляду деякі коти з прогресивною інфекцією почуваються добре впродовж кількох років.

Ознаки, на які слід звернути увагу

Сам FeLV на ранніх етапах спричиняє мало ознак. Більшість проблем пов'язані з ослабленим імунітетом, анемією або раком. Ознаки можуть з'являтися поступово й то зникати, то повертатися. Власники найчастіше помічають такі зміни.

• Поганий апетит і поступова втрата ваги
• Тьмяна або неохайна шерсть
• Бліді ясна, слабкість або швидка втомлюваність
• Почервонілі, болючі ясна чи ротова порожнина
• Збільшені лімфатичні вузли, які промацуються як щільні грудочки під щелепою або позаду колін
• Гарячка, що постійно повертається
• Повторні інфекції шкіри, сечового міхура або верхніх дихальних шляхів, як-от чхання та виділення з очей
• Тривала діарея
• Зміни з боку очей, зміни поведінки, порушення рівноваги або судоми
• У племінних кішок — втрата вагітності або слабкі кошенята

Лімфома — це рак, найтісніше пов'язаний із FeLV. У кота з прогресивною інфекцією ймовірність її розвитку в багато разів вища, ніж у неінфікованого кота. Вона може уражати лімфатичні вузли, кишківник, грудну порожнину, нирки, очі або нервову систему.

Коли це невідкладний стан

Деякі ознаки потребують негайного звернення до ветеринара або до ветклініки невідкладної допомоги, якщо ваша клініка зачинена. Серед них — дихання із зусиллям або з відкритим ротом, дуже бліді або білі ясна, колапс або крайня слабкість, а також судомний напад. Кота, який понад добу повністю відмовляється від їжі, теж потрібно невдовзі показати ветеринарові. Рак у грудній порожнині може спричинити накопичення рідини навколо легень, а тяжка анемія може розвинутися швидко. FeLV-позитивний кіт також може тяжко захворіти через інфекцію, з якою здоровий кіт легко впорався б. Якщо у вас FeLV-позитивний кіт, варто телефонувати ветеринарові одразу, щойно щось здається не так.

Як ветеринари перевіряють котів на FeLV

Більшість клінік використовують експрес-аналіз крові, який виявляє вірусний білок. Результат готовий за кілька хвилин. Позитивний результат такого скринінгового тесту зазвичай підтверджують другим тестом у лабораторії. Це може бути дослідження лейкоцитів або ПЛР-тест, який шукає генетичний матеріал вірусу в клітинах кота. ПЛР також може виявити регресивні інфекції, які експрес-тест пропускає.

Має значення час проведення тесту. Тест у кота, який контактував із вірусом нещодавно, спочатку може бути негативним, тому ветеринари часто рекомендують повторити тест через 3–6 тижнів після можливого контакту. Після позитивного результату повторне тестування через 6–12 тижнів допомагає з'ясувати, чи організм кота позбувається вірусу, чи інфекція стійка. Результат одного тесту — лише відправна точка. Вакцина проти FeLV не спричиняє позитивного результату цих тестів.

Життя з FeLV-позитивним котом

Вилікувати FeLV неможливо. Лікування спрямоване на те, щоб підтримувати добрий стан кота й вчасно розв'язувати проблеми. Ветеринари лікують вторинні інфекції та контролюють анемію, що іноді потребує переливання крові. Якщо розвивається лімфома, одним із варіантів може бути протипухлинне лікування. Деякі препарати, спрямовані на вірус або імунну систему, досліджували, але доказова база щодо них обмежена. Ваш ветеринар може пояснити, які варіанти підходять вашому котові.

Добрий щоденний догляд допомагає інфікованому котові довше залишатися в доброму стані. Ветеринарні настанови рекомендують FeLV-позитивним котам жити виключно в приміщенні. Це захищає кота від інфекцій, а інших котів — від вірусу. Регулярні огляди дають ветеринарові змогу рано помітити втрату ваги, захворювання зубів чи анемію. Удома стежте за вагою, апетитом, енергійністю кота, його звичками щодо лотка, станом рота й очей і без зволікань повідомляйте ветеринарові про зміни. Допомагає і спокійний розпорядок, адже стрес може послаблювати імунну систему. Котові, який уже має FeLV, вакцина проти FeLV користі не дає, але йому все одно потрібен інший регулярний догляд відповідно до порад ветеринара.

Настанови радять тримати FeLV-позитивних і FeLV-негативних котів окремо, без спільних мисок і лотків. FeLV-позитивний кіт може добре почуватися як єдиний кіт у домі. Якщо коти вже живуть разом, запитайте ветеринара про тестування всіх котів і вакцинацію тих, у кого результат негативний. Вакцина знижує ризик, але не дає повного захисту.

Профілактика та вакцина

Найнадійніший захист — уникати контакту з інфікованими котами. Це означає тестувати нових котів, перш ніж вони познайомляться з іншими вашими котами, тримати котів у приміщенні або в безпечному вольєрі, а також каструвати їх, що зменшує схильність блукати й битися.

Вакцини проти FeLV широко доступні. Ветеринарні настанови вважають цю вакцину базовою для всіх котів віком до одного року, оскільки саме в кошенят найвища ймовірність розвитку стійкої інфекції. Кошенятам зазвичай вводять дві дози з інтервалом у кілька тижнів, починаючи приблизно з віку 8–9 тижнів. Для дорослих котів рішення залежить від способу життя. Котам, які виходять надвір або контактують із котами з невідомим статусом, зазвичай радять підтримувати вакцинацію. Дорослим котам, які живуть лише в приміщенні й не контактують з іншими котами, вона може бути не потрібна. Ваш ветеринар запропонує графік.

Ветеринари рекомендують протестувати кота перед першим щепленням проти FeLV, оскільки вакцина не допомагає вже інфікованому котові. Як і в разі будь-якої вакцини, можливі побічні ефекти. У рідкісних випадках у котів у місці ін'єкції може розвинутися пухлина, тому повідомте ветеринарові про будь-яке ущільнення в місці щеплення, яке не минає.

Якщо ви берете кота додому

Ветеринарні організації, що спеціалізуються на котах, рекомендують знати FeLV-статус кожного кота, особливо перш ніж він потрапить у дім, де є інші коти. У Paw Squadron після кожного порятунку насамперед — ветеринар і купання, а також огляд, дегельмінтизація та обробка від бліх та інших паразитів. Перед адопцією кожна тварина проходить огляд і лікування, отримує щеплення та мікрочіп. Попросіть ветеринарні документи вашого кота й візьміть їх на перший візит до свого ветеринара.

Якщо у вас уже є коти, у перші тижні тримайте новачка в окремій кімнаті й запитайте ветеринара, чи доцільно повторити тест на FeLV. Негативний результат може змінитися, якщо кіт контактував із вірусом незадовго до тестування. Якщо у вас є запитання щодо історії здоров'я конкретного кота, надішліть нам запит на адопцію. Більше посібників про здоров'я котів ви знайдете в PawPedia.