Каліцивірус котів: ознаки, лікування та профілактика

Що спричиняє хворобу

FCV — невеликий вірус. Він має багато штамів, які з часом постійно змінюються. Одні штами спричиняють легке чхання. Інші — болючі виразки в ротовій порожнині, кульгавість або пневмонію. Рідкісна й агресивна форма, яку називають вірулентним системним каліцивірусом, може спричинити тяжку хворобу, що уражає весь організм.

Вірус не має жирової зовнішньої оболонки, тому він стійкіший за багато інших вірусів. На сухих поверхнях за кімнатної температури він може залишатися заразним приблизно до місяця.

Як він поширюється

Хворі коти поширюють вірус переважно через слину та виділення з носа й очей. Інші коти заражаються через прямий контакт, взаємне вилизування, спільні миски й підстилки та краплі від чхання на близькій відстані. Люди можуть переносити вірус від одного кота до іншого на руках та одязі.

Ознаки зазвичай з'являються через два-десять днів після контакту з вірусом. Багато котів і далі виділяють вірус приблизно місяць після зараження, часто ще довго після того, як знову виглядають здоровими. Менша частина котів стає довготривалими носіями. Вони можуть виділяти вірус місяцями або навіть роками без жодних ознак. Носії — одна з причин, чому вірус постійно циркулює в притулках, розплідниках і домівках із кількома котами.

Ознаки, на які слід звернути увагу

Виразки в ротовій порожнині — ознака, найтісніше пов'язана з каліцивірусом. Це неглибокі болючі ранки, найчастіше на язиці. Вони також можуть з'являтися на піднебінні, губах, яснах або кінчику носа. Оскільки ранки болять, у багатьох котів тече слина і вони відмовляються від їжі, навіть коли голодні. Втрата апетиту часто помітніша, ніж чхання.

• Слинотеча або мокре підборіддя й груди
• Підходить до миски з кормом і відходить, не поївши
• Червоні або роз'ятрені ранки на язиці, яснах, губах чи носі
• Чхання та прозорі або каламутні виділення з носа
• Сльозливі, червоні або примружені очі
• Гарячка, втома та схильність ховатися
• Раптова кульгавість або біль у суглобах, що іноді переходить з однієї лапи на іншу

Форма з кульгавістю найчастіше трапляється в маленьких кошенят. Зазвичай вона супроводжується гарячкою і минає протягом одного-двох днів. Подібна короткочасна кульгавість зрідка виникала після щеплення живою вакциною проти каліцивірусу. Якщо ви її помітите, повідомте ветеринара.

Деякі коти одужують після першого епізоду хвороби, а згодом у них розвивається тривале запалення ясен і ротової порожнини, яке називають хронічним гінгівостоматитом. У таких котів каліцивірус виявляють частіше, ніж у здорових, хоча це не єдина причина.

Коли це невідкладний стан

Більшість каліцивірусних інфекцій перебігають у легкій або середньотяжкій формі. Якщо ви помітите будь-що з наведеного нижче, зверніться до ветеринара того ж дня.

• Дорослий кіт не їсть протягом доби або кошеня перестало їсти чи смоктати молоко
• Ознаки зневоднення, як-от липкі ясна, запалі очі або слабкість
• Часте, утруднене дихання або дихання з відкритим ротом
• Висока температура або кіт дуже слабкий і його важко розбудити
• Набряк морди або лап
• Ранки зі скоринками, виразки або випадіння шерсті на носі, губах, вухах, навколо очей чи на лапах
• Жовтуватий відтінок ясен, шкіри або білків очей

Проблеми з диханням можуть бути ознакою пневмонії. Останні три ознаки зі списку можуть вказувати на вірулентний системний каліцивірус. Ця форма рідкісна, але вона швидко поширюється в притулках і клініках і може бути смертельною. На відміну від звичайного каліцивірусу, вона зазвичай тяжче уражає дорослих котів, ніж кошенят. Якщо ви її підозрюєте, зателефонуйте до клініки ще до приїзду, щоб персонал міг тримати вашого кота подалі від інших пацієнтів.

Як ветеринари встановлюють діагноз

Ветеринари часто запідозрюють каліцивірус лише за результатами огляду, особливо коли в кота є виразки в ротовій порожнині й чхання. Щоб підтвердити діагноз, можна взяти мазок із ротової порожнини чи горла й відправити зразок на ПЛР-тест. Його часто проводять у складі панелі, яка також перевіряє наявність герпесвірусу котів та інших причин котячого грипу.

Негативний результат не виключає вірус повністю. Позитивний результат у здорового кота може означати лише те, що кіт є носієм або нещодавно був щеплений.

Котам у тяжчому стані ветеринар може зробити аналізи крові, щоб оцінити рівень гідратації та роботу органів, а якщо є підозра на пневмонію — рентген грудної клітки. Якщо кіт у дуже тяжкому стані або хворіє знову і знову, ветеринар може також запропонувати тест на вірус лейкемії котів (FeLV) і вірус імунодефіциту котів (FIV). Ці інфекції послаблюють імунну систему, тож інші віруси можуть спричиняти тяжчі захворювання.

Лікування та догляд удома

Специфічного противірусного препарату проти каліцивірусу немає. Лікування підтримує кота, поки його імунна система долає інфекцію. Залежно від тяжкості стану ветеринар може рекомендувати рідинну терапію при зневодненні, знеболення, засоби проти гарячки та догляд за запаленими очима. Антибіотики не діють на вірус. Ветеринари можуть призначити їх, якщо підозрюють, що до вірусу приєдналася бактеріальна інфекція. Котам, які не можуть їсти, може знадобитися допоміжне годування в стаціонарі, іноді через тимчасовий зонд для годування.

Ветеринар може також порадити певний догляд удома. Пропонуйте м'який підігрітий вологий корм, розім'ятий із невеликою кількістю води, щоб його було легше їсти, коли болить рот. Тримайте свіжу воду поруч і облаштуйте для кота тепле, тихе місце для відпочинку.

Знеболювальні та жарознижувальні засоби для людей не є безпечними для котів, а деякі з поширених токсичні навіть у малих кількостях. Перш ніж давати будь-які ліки чи добавки, порадьтеся з ветеринаром. Зателефонуйте ветеринарові знову, якщо котові погіршає, він перестане їсти або його стан не покращуватиметься так, як очікувалося.

Вакцинація та профілактика

Захист від каліцивірусу входить до базової вакцини, рекомендованої кожному котові, разом із захистом від панлейкопенії котів і герпесвірусу котів. Кошенята отримують серію доз, починаючи з віку 6–8 тижнів, а далі ветеринар складе графік ревакцинацій з урахуванням способу життя вашого кота.

Вакцина не запобігає кожному зараженню. Штамів багато, і жодна вакцина не охоплює їх усіх. У більшості котів вона полегшує перебіг хвороби. Щеплений кіт усе одно може заразитися й передати вірус іншим, тому гігієна залишається важливою.

Коли кіт у вашому домі хворіє, виділіть йому окремі миски, лоток і підстилку. Мийте руки після контакту з ним і перш ніж торкатися інших котів. Каліцивірус стійкий до багатьох засобів для прибирання, а антисептики на спиртовій основі діють на нього погано. Розведений хлорний відбілювач і деякі ветеринарні дезінфекційні засоби ефективні на поверхнях, які спершу очистили. Запитайте ветеринара, який засіб використовувати і як безпечно його розвести, і не підпускайте котів, доки поверхні не висохнуть.

Люди, інші домашні тварини та нові коти

Каліцивірус — котячий вірус. Він не становить небезпеки для людей і не вважається загрозою для здоров'я собак чи інших домашніх тварин.

Каліцивірус і герпесвірус котів — найпоширеніші респіраторні віруси в котів із притулків. Оскільки до появи ознак може минути до десяти днів, кіт може виглядати здоровим на момент адопції, а в перші дні вдома почати чхати, пускати слину або менше їсти. У такому разі варто звернутися до ветеринара. У Paw Squadron кожен кіт перед адопцією проходить огляд, лікування, отримує щеплення та мікрочіп, але вакцинація не може гарантувати, що кіт вільний від вірусу. Якщо у вас уже є коти, спершу тримайте новачка в окремій кімнаті з власними мисками й лотком, щоб мати час поспостерігати, чи не з'являться ознаки. Якщо у вас є запитання про кота, якого ви хотіли б узяти додому, надішліть нам запит на адопцію або прочитайте наші поширені запитання.