Вушні кліщі в котів і собак: ознаки, лікування та профілактика

Ознаки, на які слід звернути увагу

Ознаки бувають від легких до тяжких, і кількість кліщів не завжди відповідає самопочуттю тварини. У кота з великою кількістю кліщів свербіж може здаватися незначним, тоді як іншому, у якого їх лише кілька, може бути дуже некомфортно. До поширених ознак належать такі.

• Чухання вух або тертя головою об підлогу чи меблі
• Часте трусіння головою
• Темно-коричневі або чорні розсипчасті нашарування у вусі, схожі на кавову гущу
• Червоні, болючі слухові проходи, іноді з неприємним запахом
• Подряпини, струпи або випадіння шерсті навколо вух і на морді
• Вуха притиснуті до голови або опущені
• М'яка пухка припухлість вушної раковини
• Рідше — сверблячі ділянки з кірочками далі від вух, наприклад на шиї чи біля хвоста

Припухлу вушну раковину називають отогематомою. Це скупчення крові, яке утворюється, коли через сильне трусіння головою чи чухання розриваються дрібні кровоносні судини між шкірою та хрящем вушної раковини. Її має оглянути ветеринар.

Темна сірка не завжди означає кліщів. Дріжджові та бактеріальні вушні інфекції можуть виглядати схоже, а лікувати їх потрібно інакше. Ветеринар зможе їх розрізнити.

Коли це невідкладний стан

У більшості випадків зараження вушними кліщами можна піти на звичайний прийом до ветеринара протягом кількох днів. Найкраще зв'язатися з ветеринаром того ж дня, а в неробочий час — із ветклінікою невідкладної допомоги, якщо ви помітили будь-яку з цих ознак.

• Нахил голови, втрата рівноваги, ходіння по колу або падіння
• Виділення гною чи крові з вуха
• Глибокі рани від розчухування
• Сильний біль, наприклад тварина скрикує, коли торкаються голови чи вух
• Кошеня чи цуценя перестає їсти, має слабкий вигляд або незвично тихе

Проблеми з рівновагою та гній можуть означати, що інфекція поширилася глибше у вухо або що барабанна перетинка пошкоджена. Швидка допомога дає найкращі шанси зберегти слух і рівновагу вашої тварини.

Що таке вушні кліщі

Вушний кліщ, який трапляється в домашніх тварин, називається Otodectes cynotis. Він крихітний — завдовжки приблизно до половини міліметра. Під яскравим світлом він може мати вигляд маленької білої цятки, що рухається. Кліщ живе й розмножується на поверхні шкіри всередині слухового проходу. Від яйця до дорослої особини він розвивається приблизно за три тижні, а дорослі кліщі відкладають яйця тижнями, тож їхня кількість може швидко зростати.

У котів вушні кліщі трапляються значно частіше, ніж у собак. У котів вони є однією з основних причин запалення вух. Собаки, особливо цуценята, теж можуть ними заразитися. Крім того, у собак є багато інших причин проблем із вухами, як-от алергія, тому найкращий перший крок перед будь-яким лікуванням — огляд у ветеринара.

Як вони поширюються

Вушні кліщі передаються між тваринами під час тісного контакту, наприклад коли тварини сплять разом, вилизують одна одну чи граються. Коти можуть заразити ними собак, а собаки — котів. Кліщі також можуть деякий час виживати поза тілом тварини, тож переносити їх можуть і спільні лежаки, ковдри та приладдя для догляду за шерстю.

Деякі тварини є носіями вушних кліщів, не маючи жодних ознак. Особливо часто це трапляється в котів. Спокійний кіт, який має здоровий вигляд, однаково може бути джерелом кліщів для всіх інших тварин у домі.

Для людей вушні кліщі становлять дуже низький ризик. Зрідка в людини, яка живе із зараженою твариною, з'являється короткочасний сверблячий висип. Прості запобіжні заходи — надягати рукавички, коли торкаєтеся вух ураженої тварини, і мити руки після цього. Якщо у вас з'явився сверблячий висип, порадьтеся з лікарем.

Як ветеринари виявляють вушних кліщів

Ветеринар огляне обидва вуха отоскопом — невеликим інструментом із підсвіткою. Іноді можна побачити, як кліщі рухаються в слуховому проході. Часто ветеринар також бере мазок вушних нашарувань і досліджує його під мікроскопом. Це допомагає виявити кліщів, яких можна пропустити, якщо користуватися лише отоскопом.

Коли вуха сильно запалені або заповнені гноєм, кліщів буває важко виявити. Ветеринар також огляне барабанну перетинку. Деякі вушні ліки та засоби для чищення можуть зашкодити слуху чи рівновазі, якщо барабанна перетинка розірвана, тож цей огляд визначає вибір лікування. Якщо у вашої тварини свербить шкіра в інших місцях, ветеринар може оглянути й ці ділянки.

Як відбувається лікування

Лікування зазвичай нескладне. Часто ветеринар починає з чищення слухового проходу, бо густа сірка й нашарування можуть заважати лікам дістатися до кліщів. Потім ветеринар призначає препарат, що знищує кліщів. Залежно від тварини це можуть бути вушні краплі, засіб для нанесення на шкіру або таблетка. Деякі протипаразитарні засоби, що діють на весь організм, зареєстровані й для застосування проти вушних кліщів.

Яйця кліщів важко знищити, тому деякі види лікування потрібно повторювати або продовжувати достатньо довго, щоб охопити тритижневий життєвий цикл. Варто дотримуватися повної схеми, яку дав ветеринар, навіть якщо через кілька днів тварині, здається, стало краще. Якщо припинити лікування зарано, кліщі можуть повернутися. Якщо вухо також інфікували бактерії чи дріжджові грибки, ветеринар може лікувати й це та попросити привести тварину повторно, щоб переконатися, що вуха чисті.

Ветеринари загалом рекомендують одночасно лікувати всіх котів, собак і тхорів у домі, навіть тих, у кого немає ознак. Нелікований носій може відразу ж знову передати кліщів. Запитайте ветеринара, який препарат підходить кожній тварині. Деякі засоби для собак можуть бути небезпечними для котів, тому найбезпечніше застосовувати кожні ліки лише для тієї тварини, якій їх призначено.

Поки ветеринар не оглянув вуха, найкраще не закапувати в них олії, краплі чи інші домашні засоби. Під час лікування також допомагає прання підстилок і ковдр ваших тварин і миття приладдя для догляду за шерстю, адже кліщі, що впали з тварини, можуть деякий час там жити.

Як запобігти вушним кліщам

Вакцини проти вушних кліщів немає. Профілактика зводиться до регулярної обробки від паразитів, короткого огляду вух час від часу та обережності, коли в домі з'являється нова тварина.

Багато щомісячних протипаразитарних засобів, які ветеринари рекомендують від бліх та інших паразитів, діють і проти вушних кліщів. Спектр дії в різних препаратів відрізняється, тому запитайте ветеринара, чи діє засіб, яким користується ваша тварина, на вушних кліщів. Коти, які часто бувають надворі, мають вищий ризик, ніж коти, що здебільшого живуть у приміщенні, тож про це варто згадати, коли обговорюватимете профілактику з ветеринаром.

Запам'ятайте, як виглядають і пахнуть вуха вашої тварини, коли вони здорові. Так ви рано помітите зміни. Якщо у вас з'являється нова тварина, добре спершу показати її ветеринарові; також можна запитати, чи варто тримати її окремо від інших тварин, доки не завершиться лікування, якщо воно потрібне.

Врятовані тварини та тварини, яких щойно взяли додому

Вушні кліщі поширені по всій Європі. У великому дослідженні домашніх котів із загалом добрим здоров'ям, яких оглядали в клініках ветеринарних навчальних закладів семи європейських країн, зокрема Румунії та Угорщини, вушні кліщі були приблизно в кожного шостого кота. Це був найпоширеніший зовнішній паразит у дослідженні — його виявляли частіше, ніж бліх. Дослідження кошенят віком до шести місяців в околицях Салонік на півночі Греції виявило вушних кліщів приблизно в 14 % із них. У котів, які вільно гуляють, вушні кліщі зазвичай трапляються ще частіше.

Безпритульні тварини й виводки малят мають вищий ризик, а кліщі швидко передаються між тваринами, які живуть в одному просторі. У Paw Squadron після кожного порятунку тварину насамперед везуть до ветеринара й купають. Кожна тварина проходить огляд, дегельмінтизацію та обробку від бліх та інших паразитів. Перед адопцією кожна тварина також проходить огляд і лікування, отримує щеплення та мікрочіп.

Після адопції все одно варто запланувати візит до свого ветеринара, поки тварина звикає до нового дому. Так ветеринар познайомиться з вашим новим улюбленцем і ще раз огляне вуха. Легке зараження буває важко помітити, тому розкажіть ветеринарові про будь-яке чухання вух чи трусіння головою, особливо в перші тижні вдома. Якщо у вас уже є тварини, запитайте ветеринара, як найкраще познайомити їх із новачком.

Якщо ви думаєте про адопцію, більше інформації ви знайдете на нашій сторінці «Адопція». Інші практичні порадники про здоров'я ви знайдете в енциклопедії PawPedia.