Гематома вуха в собак: ознаки, причини та лікування

Як утворюється гематома вуха

Вушна раковина — це тонка хрящова пластинка, вкрита шкірою з обох боків, крізь яку проходять дрібні кровоносні судини. Коли собака сильно трусить головою або раз у раз чухає те саме вухо, одна з цих судин може розірватися, а сам хрящ — тріснути. Кров збирається між шарами вушної раковини й утворює порожнину, наповнену рідиною.

Ветеринари ще не до кінця розуміють кожен етап цього процесу. Повторне трусіння головою та чухання відіграють роль майже в кожному випадку. Спричинити гематому також може удар по вуху, подряпина або укус іншої тварини.

Поширені причини

Звичайний пусковий чинник — вухо, яке свербить або болить. Коли ветеринар шукає причину, найчастіше він виявляє таке.

• Інфекція зовнішнього вуха, спричинена бактеріями, дріжджовими грибками або і тими, і тими
• Алергії на чинники довкілля або на їжу, які часто спричиняють запалення вух
• Вушні кліщі або інші паразити
• Стороннє тіло в слуховому проході, наприклад насінина трави
• Давнє захворювання вух, яке раз у раз повертається

Деякі хвороби роблять дрібні кровоносні судини крихкішими. Один із прикладів — гормональні розлади, як-от хвороба Кушинга: вони можуть підвищувати ймовірність гематоми. Рідше свою роль відіграє імунне захворювання або порушення згортання крові. У собаки з проблемою згортання крові гематома може утворитися навіть без трусіння головою чи чухання. Гематома вуха може виникнути в будь-якого собаки, але найчастіше ветеринари бачать її в собак із постійними проблемами з вухами. Буває вона й у котів.

Ознаки, на які слід звернути увагу

Припухлість може бути невеликою або займати всю вушну раковину. Велика гематома може частково закривати вхід до слухового проходу. Зазвичай уражене лише одне вухо, але можуть бути уражені й обидва. Власники часто помічають деякі з таких ознак.

• М'яка, податлива припухлість на внутрішньому боці вушної раковини, яка на дотик ніби наповнена рідиною
• Вушна раковина тепла на дотик і виглядає товщою за іншу
• Вухо звисає нижче або виглядає важчим, ніж зазвичай
• Трусіння головою, чухання вуха або тертя головою об підлогу
• Здригання, спроби відсторонитися або скавчання, коли торкаються вуха
• Ознаки інфекції вуха, як-от неприємний запах, почервоніння або виділення зі слухового проходу

Коли це невідкладний стан

Сама по собі гематома вуха зазвичай не є невідкладним станом. Проте вона болюча, тож рекомендовано незабаром показати її ветеринарові, а не чекати, поки вона спаде. Якщо нічого не робити, кров поступово розсмоктується, але запалення залишає по собі рубцеву тканину. Вухо часто загоюється потовщеним і деформованим, а в деяких собак рубці звужують слуховий прохід.

Не рекомендовано самостійно спорожнювати припухлість удома голкою чи лезом. Так можна занести інфекцію, а без належного лікування порожнина зазвичай знову наповнюється.

Зв'яжіться з ветеринаром або ветклінікою невідкладної допомоги того ж дня, якщо ваш собака нахиляє голову, втрачає рівновагу, має труднощі зі стоянням чи ходьбою або якщо його очі смикаються з боку в бік. Це можуть бути ознаки того, що інфекція дісталася середнього чи внутрішнього вуха. Те саме стосується рани від укусу на вусі, кровотечі, яка не зупиняється, або незрозумілих синців чи кровотеч на інших ділянках тіла, що можуть вказувати на проблему зі згортанням крові.

Як ветеринари діагностують і лікують хворобу

Ветеринар зазвичай може розпізнати гематому вуха, оглянувши й обережно промацавши вушну раковину. Щоб підтвердити, що саме міститься в припухлості, він може взяти невелику пробу рідини тонкою голкою. Складніше завдання — з'ясувати, чому собака трусив головою або чухався. Ветеринар огляне слуховий прохід за допомогою інструмента з підсвіткою, який називається отоскопом. Часто беруть мазок із вушних виділень, щоб перевірити під мікроскопом на наявність дріжджових грибків, бактерій або кліщів. Залежно від результатів ветеринар може запропонувати алергологічне тестування або аналізи крові на гормональні розлади.

Найпоширеніший метод лікування — хірургічний. Під загальною анестезією ветеринар розкриває припухлість, видаляє кров і згустки та накладає шви крізь вушну раковину. Шви закривають порожнину, щоб вона знову не наповнилася. Зазвичай їх залишають на строк від двох до трьох тижнів, поки шари зростаються. Деякі ветеринари замість одного довшого розрізу роблять низку невеликих отворів.

Інші варіанти дають змогу обійтися без повноцінної операції. Ветеринар може відкачати рідину голкою, іноді після цього вводячи в порожнину протизапальний препарат. Порожнина часто знову наповнюється, тому процедуру, можливо, доведеться повторити. Інший підхід — залишити у вушній раковині невеликий дренаж на кілька днів, щоб рідина й далі могла витікати. Деякі собаки також отримують протизапальні препарати перорально, поки лікують проблему з вухом. Після цих менш інвазивних методів припухлість імовірніше повертається, а вухо імовірніше залишається зморщеним.

Для багатьох менш інвазивних методів загальна анестезія не потрібна. Тому вони можуть бути кращим вибором для собаки, якому загальна анестезія не підходить. Ветеринар може також запропонувати дати гематомі загоїтися самостійно, лікуючи при цьому причину. Це може тривати тижнями й завдає собаці дискомфорту. Зазвичай вухо зрештою стає потовщеним і зморщеним — таку форму часто називають «цвітною капустою».

Хоч який метод оберуть, лікування причини є частиною плану. Це можуть бути вушні препарати від інфекції, протипаразитарна обробка від кліщів або довший план контролю алергії. Якщо свербіж триває, нова гематома може утворитися в тому самому або в іншому вусі.

Відновлення вдома

Багато собак повертаються додому з пов'язкою, яка нерухомо фіксує вухо біля голови, часто на строк від кількох днів до двох тижнів. Ветеринар зазвичай також порадить захисний комір, щоб собака не міг чухати вухо чи зірвати пов'язку. Стежте, щоб пов'язка була чистою й сухою, давайте всі вушні препарати згідно з призначенням і приходьте на кожен повторний огляд, зокрема на зняття швів.

Зателефонуйте ветеринарові, якщо пов'язка зсунулася, намокла чи неприємно пахне, якщо припухлість повернулася або якщо собаці, схоже, болить сильніше, ніж раніше. Коли гематому добре пролікували, а основна проблема під контролем, вона рідко повертається. Утім, за будь-якого лікування на вушній раковині все ж можуть залишитися рубці або зморшки.

Профілактика та інші домашні тварини

Найкраща профілактика — вчасно лікувати проблеми з вухами. Регулярно перевіряйте вуха собаки на почервоніння, запах чи виділення і звертайтеся до ветеринара, щойно собака почне трусити головою або чухатися. Продовжуйте будь-яке лікування вух, доки ветеринар не підтвердить, що інфекція минула, навіть якщо вухо раніше виглядатиме краще. Чистьте вуха лише тоді, коли це рекомендує ветеринар, засобом, який він порадить, і не використовуйте ватних паличок, бо вони можуть проштовхнути бруд глибше. Під час купання намагайтеся не допускати потрапляння води у вуха, а якщо ваш собака плаває, запитайте ветеринара про підсушувальний засіб. Собакам з алергією часто потрібен довготривалий план, щоб їхнім вухам було комфортно.

Гематома вуха не заразна. Вона не передається іншим домашнім тваринам чи людям. Інша річ — вушні кліщі. Вони легко поширюються між собаками й котами під час тісного контакту, тому, якщо причина в кліщах, ветеринари зазвичай радять обробити всіх тварин у домі.

Врятовані собаки і ті, яких щойно взяли додому

Собаки, які жили на вулиці або в тісноті, можуть потрапити до нас із вушними кліщами чи інфекціями вух, яких ніхто ніколи не лікував. У Paw Squadron перші зупинки після кожного порятунку — ветеринар і купання: огляд, дегельмінтизація та обробка від бліх та інших паразитів. Перед адопцією кожна тварина проходить огляд і лікування, отримує щеплення та мікрочіп.

Якщо у взятого вами собаки потовщена, зморщена вушна раковина, можливо, колись у нього була гематома. Скажіть про це під час першого візиту до ветеринара й попросіть перевірити слуховий прохід, особливо якщо собака досі трусить головою або чухає це вухо. Якщо новий собака в домі трусить головою, варто якомога раніше показати його ветеринарові, поки невелика проблема з вухом не перетворилася на набряклу вушну раковину.

Більше порад щодо догляду за вухами та шкірою ви знайдете в PawPedia. Якщо у вас є запитання про собаку, якого ви взяли в нас, почніть із розділу Часті запитання.