Блювання в котів: поширені причини і коли варто хвилюватися

Блювання, регургітація чи грудка шерсті

Корисно звернути увагу на те, як саме виходить вміст. Під час справжнього блювання в кота зазвичай тече слина, з'являються блювотні позиви, і він із помітним зусиллям напружує живіт, перш ніж виходить їжа чи рідина. Вміст може бути частково перетравленим або мати вигляд жовтої жовчі чи прозорої піни.

Регургітація виглядає інакше. Вона пасивна, майже або зовсім без напруження живота, і часто трапляється невдовзі після їди. Їжа зазвичай виходить неперетравленою, іноді у вигляді трубочки. Коти, які їдять надто швидко, іноді саме так одразу відригують щойно з'їдене. Регургітація також може вказувати на проблему зі стравоходом — трубкою, якою їжа надходить до шлунка, тож скажіть ветеринарові, що саме ви бачили. Коротке відео, зняте на телефон, може допомогти.

Грудки шерсті утворюються тому, що коти під час вилизування ковтають шерсть, яка випала. Шерсть не перетравлюється, тому накопичується в шлунку, доки кіт не відригне її після нападу надсадного кахикання. Грудка шерсті зазвичай має вигляд тонкої вологої трубочки з шерсті й може бути забарвлена жовчю. Поодинокі грудки шерсті — звичне явище, особливо в довгошерстих котів. Часті грудки шерсті або кахикання й блювотні позиви, після яких нічого не виходить, — привід звернутися до ветеринара.

Поширені причини

Подразнення слизової оболонки шлунка, яке називають гострим гастритом, — одна з найчастіших причин раптового блювання. Його можуть спричинити зіпсована їжа, залишки зі столу, рослини, деякі ліки, інфекції та паразити. Кіт може кілька разів блювати, пускати слину й виглядати так, ніби йому некомфортно, або не цікавитися їжею. Легкі випадки часто минають протягом одного-двох днів. До інших короткочасних причин належать надто швидке поїдання їжі чи переїдання, раптова зміна корму та грудки шерсті.

Деякі причини серйозніші. Проковтнуті предмети, особливо мотузка, нитка, пряжа чи тканина, можуть закупорити або пошкодити кишківник. Отрути можуть спричиняти блювання, а лілії становлять особливу небезпеку для котів. Його також можуть спричиняти інфекції, як-от панлейкопенія котів, а ще панкреатит, хвороби печінки та закупорка сечового міхура.

Коли блювання повертається знову і знову протягом тижнів чи місяців, перелік причин змінюється. Тоді серед поширених причин — запальна хвороба кишківника, харчова непереносимість або алергія, кишкові паразити, закреп, хвороби нирок, підвищена активність щитоподібної залози, діабет та пухлини кишківника. Кілька з них частіше трапляються в котів середнього й старшого віку.

Коли це невідкладний стан

У таких ситуаціях негайно зателефонуйте ветеринарові або до ветклініки невідкладної допомоги.

• Повторне блювання протягом кількох годин або блювотні позиви, під час яких нічого не виходить
• Кров у блювотних масах, яка може бути червоною або схожою на кавову гущу
• Блювання разом зі слабкістю, бажанням сховатися або болючим чи здутим животом
• Блювання разом із гарячкою або діареєю
• Кіт проковтнув або міг проковтнути предмет, як-от мотузку чи частину іграшки
• Можливий контакт із ліліями, ліками для людей, антифризом чи іншою отрутою
• Натужування в лотку, коли сечі виходить мало або зовсім немає

Стан маленьких кошенят, літніх котів і котів із наявними хворобами може погіршуватися швидше, тож якщо в них почалося блювання, найкраще зателефонувати ветеринарові якомога раніше.

Лілії заслуговують на окреме попередження. Справжні лілії та лілійники можуть спричинити в котів смертельну ниркову недостатність. Достатньо може бути відкусити шматочок листка, злизати пилок із шерсті чи попити води з вази. Слинотеча, блювання, млявість і втрата апетиту часто є першими ознаками. Лікування найдієвіше, якщо його розпочати рано, тож зателефонуйте ветеринарові або на гарячу лінію з питань отруєнь тварин, не чекаючи на появу інших ознак.

Якщо ви бачите мотузку, що звисає з рота кота або з-під хвоста, не тягніть за неї. Зателефонуйте ветеринарові. Мотузка в кишківнику під час його руху може перерізати кишкову стінку.

Коли записатися до ветеринара

Багато випадків менш термінові. Проте якщо блювання триває, на нього все одно варто звернути увагу. Ветеринари зазвичай радять огляд, якщо кіт блює частіше ніж приблизно раз на тиждень, якщо блювання триває понад один-два дні в кота, який в іншому почувається добре, або якщо ви помічаєте втрату ваги, зміну апетиту, діарею чи те, що кіт п'є більше, ніж зазвичай. Деякі власники вважають, що регулярне блювання для котів — просто норма. Воно трапляється часто, і багато причин хронічного блювання піддаються лікуванню, щойно їх виявлено.

У котів апетит дуже важливий. Кота, який відмовляється від їжі довше ніж добу, слід показати ветеринарові, навіть якщо блювання здається легким. У котів, які не їдять, особливо в котів із надмірною вагою, може розвинутися печінковий ліпідоз — серйозна форма жирової хвороби печінки.

Як ветеринари з'ясовують причину

Ветеринар почне із запитань. Корисно знати, коли почалося блювання, як часто воно трапляється, який вигляд мають блювотні маси, як воно пов'язане з годуванням, чи змінювали нещодавно корм, до яких рослин чи предметів кіт міг дістатися, які ліки він отримує, а також чи нормально кіт їсть, п'є й ходить у лоток.

Після фізикального огляду ветеринар може запропонувати аналізи крові, аналіз сечі та аналіз калу на паразитів. Рентген або УЗД можуть виявити проковтнуті предмети, закупорки та зміни в органах. У разі тривалого блювання ветеринар може рекомендувати взяти невеликі зразки тканин зі шлунка чи кишківника за допомогою ендоскопа або під час операції. Ці зразки допомагають відрізнити запальну хворобу кишківника від пухлин та інших станів.

Лікування та догляд удома

Лікування залежить від причини. У разі легкого короткочасного розладу шлунка ветеринари часто радять ненадовго дати шлунку відпочити, а потім годувати кота часто й невеликими порціями щадної, легкозасвоюваної їжі, поступово повертаючись до звичного раціону. Запитайте ветеринара, скільки чекати і як давати воду. Не залишайте кота без їжі надовго на власний розсуд.

Котам зі зневодненням або частим блюванням може знадобитися введення рідин під шкіру чи через крапельницю, а також ліки, що контролюють нудоту й блювання. Інші методи лікування спрямовані на причину. Наприклад, це дегельмінтизація в разі паразитів, зміна раціону в разі харчової непереносимості, ендоскопія чи операція для видалення проковтнутого предмета, а також тривале лікування хвороби нирок, хвороб щитоподібної залози чи запальної хвороби кишківника.

Не давайте коту ліки для людей від блювання, якщо їх не призначив ветеринар. Кілька поширених знеболювальних для людей отруйні для котів навіть у невеликих кількостях. Засоби від грудок шерсті також найкраще застосовувати під наглядом ветеринара.

Профілактика

Кілька простих звичок знижують ризик багатьох поширених причин блювання.

• Регулярно вичісуйте кота, особливо якщо він довгошерстий, щоб грудок шерсті було менше.
• Переходьте на новий корм поступово, протягом кількох днів.
• Годуйте відміряними порціями. Котам, які жадібно ковтають їжу, можуть допомогти менші порції або миска для повільного годування.
• Не тримайте лілій удома, а ліки, засоби для прибирання й антифриз зберігайте в недоступному місці.
• Після гри прибирайте мотузки, нитки, пряжу та стрічки.
• Дотримуйтеся графіка щеплень і захисту від паразитів, який рекомендує ветеринар, а коли кіт стає старшим, регулярно записуйте його на огляди.

Врятовані коти та інші тварини в домі

Блювання — це ознака, а деякі хвороби, що за ним стоять, можуть передаватися. Панлейкопенія котів — дуже заразна вірусна інфекція. Коти заражаються від інфікованих котів, через їхній кал і виділення, а також через забруднені предмети, і вірус може зберігатися в довкіллі понад рік. Найвищий ризик — у маленьких невакцинованих кошенят, а вакцинація забезпечує надійний і тривалий захист. У котячому калі також можуть бути аскариди, анкілостоми та інші збудники, які можуть спричиняти хвороби в людей. Після прибирання лотка мийте руки з милом.

Щойно врятовані коти та коти, які щойно знайшли дім, спершу можуть блювати частіше. У них можуть бути кишкові паразити, а стрес від переїзду й новий раціон можуть спричинити розлад шлунка та знизити апетит. У Paw Squadron після кожного порятунку перші зупинки — ветеринар і купання: огляд, дегельмінтизація та обробка від бліх та інших паразитів. Перед адопцією кожного кота оглядають, лікують, щеплюють і чипують.

У перші дні вдома годуйте нового кота кормом, до якого він уже звик, а якщо хочете змінити корм, переходьте на новий поступово. Уважно стежте за апетитом і зверніться до ветеринара, якщо кіт неодноразово блює або перестає їсти. Якщо у вас є запитання про кота, якого ви взяли в нас, перегляньте наші поширені запитання або надішліть запит на адопцію.