Гіпертиреоз у котів: ознаки, діагностика та лікування

Що спричиняє хворобу

Щитоподібна залоза складається з двох маленьких часток — по одній з кожного боку трахеї. У більшості котів із гіпертиреозом доброякісне новоутворення або розростання тканини щитоподібної залози починає виробляти надлишок гормону. Приблизно в 70 відсотках випадків уражені обидві частки. Рак щитоподібної залози в котів трапляється рідко і є причиною лише близько 2 зі 100 випадків.

Чому ця тканина змінюється, досі невідомо. Дослідники вивчали можливий зв'язок із харчуванням і деякими побутовими хімічними речовинами, як-от певними антипіренами, але жодної єдиної причини не доведено. Вік — найочевидніший чинник ризику. Хвороба рідко трапляється в котів, молодших за 7 років, а середній вік на момент діагнозу — близько 12 років. Самці й самки хворіють однаково часто.

Ознаки, на які слід звернути увагу

Ознаки зазвичай наростають повільно, протягом тижнів або місяців. Власники часто списують їх на старість, тож багатьом котам діагноз ставлять пізніше, ніж могли б. Звертайте увагу на такі зміни, особливо в котів, старших за 7 років.

• Втрата ваги, хоча кіт їсть добре або більше, ніж зазвичай
• Сильний апетит, іноді кіт випрошує або краде їжу
• Кіт п'є більше води й виділяє більше сечі
• Неспокій, ходіння туди-сюди або більше енергії, ніж зазвичай для такого віку
• Гучне нявкання, часто вночі
• Дратівливість або незвична буркотливість
• Блювання, діарея або більше випорожнень, ніж зазвичай
• Скуйовджена, неохайна шерсть
• Часте серцебиття або прискорене дихання

У невеликої частини котів картина протилежна. Вони втрачають апетит, стають тихими або слабкими й більше сплять. Більшість із цих котів усе одно втрачають вагу. В обох формах першою підказкою часто є повільна втрата ваги. Якщо зважувати літнього кота вдома раз на місяць або під час кожного візиту до ветеринара, легше помітити, що вага знижується.

Вплив на серце, очі та нирки

Надлишок тиреоїдного гормону змушує серце працювати інтенсивніше. Частота серцевих скорочень залишається високою, і з часом серцевий м'яз може потовщуватися. Без лікування це може призвести до серцевої недостатності. Приблизно 1 з 5 котів із гіпертиреозом також має високий кров'яний тиск, який може пошкоджувати очі, нирки, серце й мозок. В очах він може спричинити крововилив у сітківку або її відшарування, а це може призвести до раптової сліпоти. Зміни в серці та високий тиск можуть зменшитися, щойно роботу щитоподібної залози візьмуть під контроль.

Хвороба нирок також поширена в літніх котів, і ці два стани часто трапляються разом. Надлишок гормону може робити ниркові показники в аналізах крові кращими, ніж стан нирок насправді. Щойно щитоподібну залозу візьмуть під контроль, може проявитися проблема з нирками, яка існувала весь час. Це відомий ефект, і це одна з причин, чому ветеринари уважно стежать за котами, яких лікують.

Коли це невідкладний стан

Гіпертиреоз зазвичай розвивається повільно. Кота з описаними вище ознаками слід найближчим часом показати ветеринарові, а деякі ускладнення потребують допомоги того самого дня. Негайно зверніться до ветеринара, якщо у вашого кота є будь-яка з цих ознак.

• Часте або утруднене дихання чи дихання з відкритим ротом
• Раптова сліпота, натикання на предмети або розширені зіниці, які не звужуються на світлі
• Колапс, сильна слабкість або нездатність стояти
• Повна відмова від їжі протягом доби чи довше або багаторазове блювання

Якщо ваш кіт уже отримує антитиреоїдні препарати, зателефонуйте ветеринарові, якщо він перестає їсти, розчухує морду до болючого подразнення шкіри, має жовті ясна чи очі або в нього з'являються незвичні синці чи кровотечі. Серйозні побічні ефекти трапляються нечасто й зазвичай з'являються в перші тижні лікування. Проте вони все одно потребують швидкого огляду.

Як ветеринари встановлюють діагноз

Ветеринар розпитає про апетит, вагу, спрагу й поведінку, а потім огляне кота. У багатьох котів із гіпертиреозом ветеринар може промацати збільшену частку щитоподібної залози на шиї, хоча невеликий вузлик там іноді знаходять і в котів із нормальним рівнем гормонів щитоподібної залози. Можна почути часте серцебиття, серцевий шум або нерегулярний ритм.

Аналіз крові на основний гормон щитоподібної залози — T4 — підтверджує діагноз у більшості котів. Приблизно в 5–10 відсотків хворих котів результат перебуває в межах норми. Це ймовірніше на ранній стадії хвороби або за наявності іншого захворювання. Тоді ветеринар може повторити аналіз через кілька тижнів, додати споріднений аналіз — вільний T4 — або порадити сканування щитоподібної залози в спеціалізованому центрі.

Ветеринари також оцінюють загальний стан кота. Зазвичай це означає загальні аналізи крові, аналіз сечі та вимірювання кров'яного тиску. Якщо є серцевий шум або змінилося дихання, можуть порадити обстеження серця. Інші причини втрати ваги за доброго апетиту, як-от цукровий діабет, хвороби кишечника й паразити, паралельно виключають.

Варіанти лікування

Існує чотири основні підходи. Кожен має свої переваги й обмеження, і найкращий вибір залежить від віку кота, інших проблем зі здоров'ям, вартості та того, що доступно там, де ви живете. Ветеринар допоможе вам їх порівняти.

Антитиреоїдні препарати контролюють вироблення гормону, але не виліковують хворобу, тому їх зазвичай дають щодня довічно. Вони випускаються у формі таблеток або рідини, а деяким котам можна застосовувати гель, що всмоктується через шкіру. Потрібні регулярні аналізи крові — коли стан кота стабілізується, часто раз на 3–6 місяців. Змінена тканина продовжує повільно рости, тож дозування з часом може потребувати коригування.

Радіоактивний йод — це одноразове лікування, яке знищує надмірно активну тканину. Воно виліковує близько 95 відсотків котів. Його пропонують лише в спеціально ліцензованих центрах. Кіт тимчасово радіоактивний, тому залишається в стаціонарі від кількох днів до кількох тижнів залежно від дози й місцевих правил. Центр пояснить, як протягом певного часу після повернення кота додому — часто близько двох тижнів — обмежувати тісний контакт і поводитися з наповнювачем лотка.

Хірургічна операція видаляє уражену тканину щитоподібної залози й також може вилікувати хворобу. Серед ризиків — анестезія в літнього кота, яка складніша, коли уражене серце, і пошкодження розташованих поруч паращитоподібних залоз, що регулюють рівень кальцію. Перед операцією стан котів зазвичай стабілізують препаратами. Хвороба може повернутися, якщо частина зміненої тканини залишиться.

Лікувальний корм з обмеженим вмістом йоду діє, бо щитоподібній залозі потрібен йод для вироблення гормону. Він діє лише тоді, коли кіт не їсть нічого іншого. Це означає жодних смаколиків без схвалення ветеринара, жодного корму інших тварин, жодних залишків зі столу і жодного полювання. Деяким котам не подобається смак, а годування може бути складно організувати вдома, де живе кілька котів, тож запитайте ветеринара, як це влаштувати.

Оскільки лікування щитоподібної залози може виявити хворобу нирок, ветеринари часто починають із варіанта, який можна припинити або скоригувати, наприклад із препаратів. Якщо нирки залишаються стабільними, тоді можна розглянути остаточне лікування. Хоч би що ви обрали, контрольні візити важливі. Ветеринар повторно перевірятиме рівень гормонів щитоподібної залози, ниркові показники й кров'яний тиск. Іноді після лікування рівень гормонів щитоподібної залози падає надто низько. Це може навантажувати нирки, тож ветеринар стежить за цим і коригує план. За належного подальшого спостереження більшість котів відновлюють вагу й почуваються добре.

Профілактика та передача

Відомого способу запобігти гіпертиреозу немає. Найкращий захист — виявити його рано, до того як буде пошкоджено серце, очі чи нирки. Котам віком від 7 років рекомендують щороку здавати аналізи крові й сечі, а багато ветеринарів радять літнім котам проходити огляд двічі на рік.

Гіпертиреоз не заразний. Він виникає через зміни у власній щитоподібній залозі кота, тому не може передатися іншим котам, собакам чи людям. Єдиний особливий запобіжний захід — короткий період обмеженого контакту після лікування радіоактивним йодом. У собак гіпертиреоз розвивається рідко, а причини й лікування відрізняються, тож цей посібник стосується котів.

Літні врятовані коти та нові родини

Літніх котів теж рятують, і їхня історія часто невідома. У Paw Squadron перші кроки після кожного порятунку — ветеринар і купання: огляд, дегельмінтизація та обробка від бліх та інших паразитів. Крім того, перед адопцією кожна тварина отримує лікування, щеплення і мікрочіп. Втрата ваги в щойно врятованого кота може мати багато причин, як-от паразити чи тривалий час без достатньої кількості їжі.

Якщо ви берете додому кота, старшого за 7 років, запитайте свого ветеринара про базові аналізи крові та сечі в перші місяці й регулярно зважуйте кота. Кота, який добре їсть, але продовжує втрачати вагу після адаптації, слід обстежити, і щитоподібна залоза — одне з перших, що ветеринари перевіряють у літнього кота. У більшості котів гіпертиреоз піддається контролю. Познайомитися з котами, які шукають дім, можна на нашій сторінці «Адопція», а більше статей про здоров'я котів ви знайдете в PawPedia.