Токсоплазмоз у котів: ризики для котів і людей

Як заражаються коти

Коти зазвичай заражаються паразитом, поїдаючи інфіковану здобич, як-от мишей і птахів, або сире м'ясо. Паразит живе в крихітних цистах у м'язах і органах цих тварин. Щойно кіт їх проковтне, паразит розмножується в слизовій оболонці кишківника. Кошенята також можуть заразитися до народження або під час смоктання молока, якщо їхня мати заразилася під час вагітності.

Після першого зараження кіт виділяє з калом мікроскопічні схожі на яйця форми, які називають ооцистами. Виділення зазвичай починається через 3–10 днів після того, як кіт з'їв інфіковану здобич чи м'ясо, і триває приблизно один-два тижні. Більшість котів роблять це лише раз у житті. Потім у кота формується імунітет, і повторне виділення ооцист трапляється рідко. Його спостерігали переважно в котів зі слабкою імунною системою.

Свіжі ооцисти нікого не можуть заразити. Їм потрібна щонайменше доба, а зазвичай від однієї до п'яти діб на повітрі та у вологому середовищі, щоб стати заразними. Дозрілі ооцисти можуть зберігатися в ґрунті й воді багато місяців. Саме так сади, пісочниці та немиті овочі стають джерелом зараження.

Зараження поширене. За даними європейських обстежень, антитіла мають від приблизно кожного восьмого кота до понад двох третин котів залежно від країни та способу життя тварини. Дослідження в Греції виявили їх приблизно в кожного п'ятого домашнього та безпритульного кота. Дорослі коти, коти, які виходять надвір, коти, яких годують м'ясом чи залишками зі столу, і коти із сільської місцевості частіше мають позитивний результат тесту. Проте в будь-який конкретний момент ооцисти виділяє лише дуже мала частка котів — за даними європейських обстежень, часто менше ніж 1 зі 100.

Ознаки, на які слід звернути увагу

Більшість інфікованих котів ніколи не виглядають хворими. Захворювання ймовірніше в маленьких кошенят, інфікованих до народження або невдовзі після нього, а також у котів зі слабкою імунною системою. Це, зокрема, коти з FIV або FeLV і коти, які отримують ліки, що пригнічують імунну систему.

Коли паразит усе ж спричиняє хворобу, він може уразити майже будь-який орган. Часто уражаються легені, очі, печінка, головний мозок і м'язи. Серед ознак можуть бути такі.

• Гарячка, втома та втрата апетиту
• Прискорене або утруднене дихання чи кашель
• Почервонілі, помутнілі або примружені очі
• Жовті ясна, шкіра або білки очей (жовтяниця)
• Хитка хода, порушення координації або судоми
• Біль у м'язах, скутість або кульгавість
• Втрата ваги або діарея

Жодна з цих ознак не є специфічною для токсоплазмозу. Багато інших хвороб мають такий самий вигляд, тож щоб з'ясувати причину, потрібні аналізи.

Коли це невідкладний стан

Ураження легень, спричинене токсоплазмозом, може швидко погіршуватися й може бути смертельним. Негайно зверніться до ветеринара, якщо ваш кіт дихає з відкритим ротом або йому важко дихати, у нього судомний напад, він падає без сил або має жовті ясна. Дуже маленьким кошенятам, які перестали їсти чи слабшають, теж потрібна невідкладна допомога, бо їхній стан може швидко погіршитися.

Раптові зміни в одному чи обох очах теж є приводом швидко звернутися до ветеринара. Запалення очей без лікування може призвести до болісних ускладнень, як-от глаукоми.

Як ветеринари діагностують і лікують хворобу

Єдиного швидкого тесту не існує. Зазвичай ветеринари починають із клінічного огляду та стандартних аналізів крові, а потім перевіряють кров на антитіла до токсоплазми. Один тип антитіл вказує на нещодавнє зараження, а інший — на контакт із паразитом у минулому. Високий рівень антитіл або рівень, що зростає між двома аналізами, зробленими з інтервалом у кілька тижнів, свідчить на користь активної хвороби.

У деяких випадках ветеринар шукає самого паразита у зразках рідини чи тканини, наприклад із дихальних шляхів або ока, за допомогою мікроскопа чи ДНК-тесту, який називається ПЛР. Аналіз калу рідко виявляє ооцисти, бо кожен кіт виділяє їх лише короткий час. Ваш ветеринар також може провести тести на FIV і FeLV, оскільки ці інфекції роблять захворювання ймовірнішим.

Лікування зазвичай полягає в курсі антибіотика, що діє проти паразита; його часто дають близько чотирьох тижнів. Котам із запаленням очей також можуть знадобитися протизапальні очні краплі, щоб захистити око. Котам у тяжкому стані може знадобитися стаціонарне лікування для введення рідин, нутритивної підтримки або контролю судом. Ваш ветеринар підбере ліки та дози й стежитиме за перебігом лікування.

Такі ознаки, як гарячка та біль у м'язах, часто починають слабшати протягом кількох днів лікування. Ознаки з боку очей і нервової системи зазвичай реагують на лікування повільніше. Прогноз часто несприятливий, коли легені чи печінка сильно уражені, особливо в котів зі слабкою імунною системою.

Ризик для людей та інших домашніх тварин

Токсоплазмоз може передаватися від тварин людям. Більшість здорових дорослих, які заражаються, не мають жодних симптомів або переносять легку хворобу з ломотою, як при грипі, і збільшеними лімфовузлами. Дві групи людей потребують більшої уваги. Людина, яка вперше заразилася під час вагітності або безпосередньо перед нею, може передати паразита ненародженій дитині. Діти, заражені таким чином, можуть виглядати здоровими при народженні, але згодом у них можуть розвинутися проблеми, як-от втрата зору. Люди з ослабленою імунною системою, наприклад через ВІЛ, деякі види хіміотерапії або трансплантацію органів, можуть тяжко захворіти, часто з ураженням головного мозку й очей.

Коти рідко є прямим джерелом зараження. Велике європейське дослідження за участю вагітних жінок показало, що контакт із котами не був чинником ризику. Основними джерелами були недостатньо термічно оброблене м'ясо та контакт із ґрунтом. Дуже малоймовірно, що паразит передасться через дотик до кота, бо зазвичай він не затримується на шерсті. Укуси й подряпини також є малоймовірним шляхом передачі. Дуже малоймовірно, що кіт, який уже має антитіла, знову виділятиме ооцисти.

Собаки та багато інших тварин теж можуть заразитися, зазвичай поївши інфіковане м'ясо або забруднений ґрунт. Лише коти та їхні дикі родичі виділяють ооцисти з калом.

Безпечне поводження з лотком

Установи охорони здоров'я рекомендують кілька звичок, які знижують ризик для всіх домочадців. Найважливіші вони тоді, коли хтось вагітний або має слабку імунну систему.

• Прибирайте лоток щодня, щоб видаляти ооцисти, перш ніж вони стануть заразними
• Якщо ви вагітні або маєте ослаблений імунітет, найкраще, щоб лоток прибирав хтось інший. Якщо більше нікому, надягайте одноразові рукавички, а після цього мийте руки водою з милом
• Регулярно мийте лоток мийним засобом і дуже гарячою водою, оскільки для жодного наповнювача не доведено, що він знищує ооцисти
• Тримайте котів удома, щоб вони не могли полювати, і годуйте їх готовим кормом або добре термічно обробленою їжею замість сирого м'яса
• Надягайте рукавички під час роботи в саду й накривайте дитячі пісочниці, коли ними не користуються
• Ретельно термічно обробляйте м'ясо, мийте фрукти й овочі та очищуйте обробні дошки й ножі після сирого м'яса

Якщо хтось у домі вагітний, можна запитати ветеринара, чи буде корисно перевірити кота на антитіла. Кіт з антитілами вже стикався з паразитом, і дуже малоймовірно, що він виділятиме його знову. Кіт без антитіл ще може заразитися й короткий час виділяти ооцисти, тож найважливіше — тримати його вдома й подалі від сирого м'яса.

Органи охорони здоров'я, як-от CDC, не радять вагітним відмовлятися від кота, який у них уже є. Обговоріть свою ситуацію з лікарем, зокрема те, чи варто вам зробити аналіз крові.

Врятовані коти та коти, яких щойно взяли додому

Вуличні коти й колишні мисливці з більшою ймовірністю вже колись стикалися з токсоплазмою. Для дорослого кота це зазвичай означає, що фаза виділення ооцист давно минула. Молодий врятований кіт або кошеня можуть бути ще не інфіковані або ж перебувати у своєму короткому періоді виділення. У будь-якому разі щоденне прибирання лотка з першого дня вдома — розумна звичка.

У Paw Squadron після кожного порятунку насамперед — ветеринар і купання. Візит до ветеринара включає огляд, дегельмінтизацію та обробку від бліх та інших паразитів. Перед адопцією кожен кіт проходить огляд і лікування, отримує щеплення та мікрочіп. Проте правильний догляд за лотком удома все одно важливий, бо коротку фазу виділення ооцист легко пропустити.

CDC радить вагітним і людям з ослабленою імунною системою не брати додому безпритульних котів, особливо кошенят, і не мати з ними контакту, а також не заводити нового кота в цей період. Якщо це стосується вашої родини, перш ніж брати тварину, порадьтеся з лікарем і ветеринаром. Ви можете згадати про це в запиті на адопцію, а більше порад щодо догляду знайдете в PawPedia.