Катаракта в собак: ознаки, причини та лікування

Причини катаракти

Більшість катаракт у собак — спадкові. Вони можуть з'явитися в молодих собак або пізніше в житті. До порід, для яких повідомляють про вищий ризик, належать американський кокер-спанієль, лабрадор-ретривер, пудель, бостон-тер'єр, ши-тцу, вельш-спрингер-спанієль і шнауцери. Захворіти може будь-який собака, зокрема й метис.

Діабет — найпоширеніша хвороба, пов'язана з катарактою в собак. Високий рівень цукру в крові змінює біохімічні процеси всередині кришталика. Кришталик вбирає воду, набрякає й мутніє. У більшості собак із діабетом розвивається катаракта, часто протягом першого року після встановлення діагнозу, навіть якщо діабет добре контрольований. Така катаракта може сформуватися швидко.

Серед інших причин — травма ока та тривале запалення всередині ока. У рідкісних випадках катаракта розвивається в цуценят-сиріт, яких вигодовують замінником молока, у якому бракує певних поживних речовин. Деякі катаракти просто з'являються з віком.

Катаракта чи звичайне старіння

У багатьох собак у середньому та літньому віці з'являється блакитно-сіра каламуть у центрі кришталика. Це називається ядерним склерозом, або склерозом кришталика. З роками кришталик твердне й ущільнюється, тому за певного освітлення його центр здається мутним. Це нормальна вікова зміна. Собаки з ядерним склерозом зазвичай зберігають функціональний зір. Вони можуть гірше оцінювати близькі відстані, не впіймати кинуту їм іграшку або невпевнено почуватися на сходах.

Катаракта — це справжнє помутніння, яке не пропускає світло. Вона часто виглядає білішою або схожою на крейду і може займати одну ділянку або поширюватися на весь кришталик. Для власника ці два стани можуть виглядати схоже, і обидва можуть бути в одному оці. Ветеринар зможе їх розрізнити під час огляду очей.

Ознаки, на які слід звернути увагу

Катаракта на ранній стадії рідко спричиняє помітні проблеми. Собаки значною мірою покладаються на нюх і слух, тому багато з них пристосовуються до поступової втрати зору. Власники можуть помітити зміни лише тоді, коли уражені обидва ока. Можливі такі ознаки.

• Біле, сіре або блакитно-сіре помутніння в зіниці
• Собака натикається на меблі, двері чи стіни, особливо за слабкого освітлення або в новому місці
• Вагання на сходах і бордюрах або перед тим, як застрибнути на диван чи зістрибнути з нього
• Собака не ловить кинуту іграшку чи смаколик
• Собака тримається ближче до вас, ніж зазвичай, або обережніше рухається на прогулянках
• Собака краще бачить за яскравого світла, ніж за слабкого, або навпаки

Деякі з цих змін бувають і за звичайного старіння, тому, щоб з'ясувати причину, потрібен огляд очей.

Якщо ваш собака раптом почав набагато більше пити й мочитися, більше їсти та худнути, попросіть ветеринара перевірити його на діабет. Помутніння очей, яке з'являється разом із цими ознаками, потребує якнайшвидшого візиту до ветеринара.

Як розвивається катаракта

Ветеринари часто описують катаракту за тим, яку частину кришталика вона вкриває. Початкова катаракта вкриває невелику частину кришталика й помітно не впливає на зір. Незріла катаракта вкриває більшу частину і може робити зір розмитим. Зріла катаракта вкриває весь кришталик і позбавляє це око функціонального зору. Перезріла катаракта вже почала руйнуватися та зменшуватися, що може спричинити запалення ока.

Деякі катаракти довго залишаються невеликими. Інші швидко прогресують, особливо в собак із діабетом.

Коли це невідкладний стан

Сама по собі катаракта зазвичай не болить. Проблеми починаються, коли білки з кришталика просочуються в око. Організм сприймає їх як чужорідні, і в оці розвивається запалення. Це називається увеїтом, спричиненим кришталиком (факогенним увеїтом). Без лікування він може підвищити тиск усередині ока й призвести до глаукоми, яка може бути дуже болісною і через яку собака може втратити око. Найкраще звернутися до ветеринара того самого дня, якщо ви помітите будь-яку з цих ознак.

• Червоне око, примружування, сльозотеча або тертя ока лапою
• Блакитне помутніння, що вкриває всю передню частину ока
• Одне око здається більшим за інше, або зіниця залишається розширеною
• Раптова сліпота на одне або обидва ока
• Собака з діабетом швидко втрачає зір або має нездоровий вигляд

Раптова сліпота може бути спричинена й проблемами сітківки, тому вона завжди потребує якнайшвидшого огляду.

Як ветеринари діагностують катаракту

Ветеринар огляне обидва ока за допомогою яскравого світла та офтальмоскопа, часто після закапування крапель, що розширюють зіницю. Зазвичай він також вимірює тиск усередині ока й перевіряє, чи немає запалення. Аналізи крові та сечі можуть показати, чи не стоїть за змінами діабет або інша хвороба. Ветеринар може скерувати вас до ветеринарного офтальмолога — ветеринара, який спеціалізується на хворобах очей.

Варіанти лікування

Не доведено, що будь-які очні краплі, добавки чи раціони розсмоктують катаракту або сповільнюють її розвиток. Деякі засоби, які рекламують із цією метою, можуть навіть погіршити катаракту. Хірургічна операція — єдиний метод лікування, що видаляє катаракту. Перед операцією спеціаліст зазвичай призначає аналізи крові, ультразвукове дослідження ока та перевірку електричної активності сітківки, яку називають електроретинографією. Ці обстеження важливі, бо видалення катаракти відновлює зір лише тоді, коли сітківка за нею досі працює.

Стандартна операція називається факоемульсифікацією. Під загальною анестезією хірург робить крихітний розріз у рогівці, руйнує мутний кришталик ультразвуком і видаляє його. Більшості собак на місце старого кришталика встановлюють штучний. Після успішної операції багато собак знову бачать невдовзі після пробудження. За наявними даними, частка успішних операцій становить приблизно від 80 до 95 відсотків. Результати зазвичай найкращі, якщо операцію проводять до того, як катаракта повністю дозріє, і до появи запалення.

Догляд після операції потребує відповідальності. Собаки часто залишаються в клініці на ніч, а потім удома носять захисний комір, щоб не терти око. Власники закапують очні краплі за графіком, який встановлює офтальмолог, і потрібно кілька контрольних візитів. Можливі ускладнення — тривале запалення, глаукома, виразки рогівки, інфекція, нове помутніння навколо штучного кришталика та відшарування сітківки.

Операція підходить не кожному собаці. Сітківка може не працювати, у собаки можуть бути інші проблеми зі здоров'ям, або родина може бути не в змозі покрити витрати й забезпечити післяопераційний догляд. Собака, якому катаракту не видалили, однаково потребує регулярних оглядів очей, зокрема вимірювання тиску кожні кілька місяців, бо з часом можуть розвинутися запалення і глаукома. Ветеринар може порекомендувати протизапальні очні краплі, щоб захистити око. У небагатьох молодих собак катаракта частково зникає сама, оскільки речовина кришталика розсмоктується, але покладатися на це не можна.

Життя із собакою, який погано бачить

Багато собак добре справляються з утратою зору. Вони орієнтуються вдома за допомогою нюху, слуху й пам'яті. Варто тримати меблі, миски й лежаки на тих самих місцях, а сходи та басейни загородити ворітцями. Перш ніж торкнутися собаки, заговоріть до нього, і попросіть гостей робити так само. У незнайомих місцях найбезпечніше тримати собаку на повідці, а перед бордюрами та сходами може допомогти коротке слово, наприклад «сходинка». Килимки з різною фактурою та маленький дзвіночок на інших домашніх тваринах також допомагають собаці орієнтуватися. Більшість собак із поганим зором і далі із задоволенням гуляють, грають в ігри з пошуком за запахом і проводять час зі своїми людьми.

Спадковість і профілактика

Катаракта не заразна. Вона не може передатися іншим тваринам чи людям. Спадкова катаракта може передаватися від батьків цуценятам, тому відповідальні заводчики перед в'язкою показують очі своїх собак сертифікованому ветеринарному експертові-офтальмологу. У Європі такі огляди проводять у межах програм офтальмологічного скринінгу, пов'язаних із національними кінологічними та породними клубами. Фахівці не радять використовувати в розведенні собак зі спадковою катарактою.

Доведеного способу запобігти катаракті в конкретного собаки немає. Регулярні огляди допомагають ветеринарові помітити ранні зміни кришталика та діабет. Розкажіть ветеринарові про будь-яку зміну у вигляді очей собаки, навіть незначну. Травми очей і червоні, болючі очі найкраще якнайшвидше показати ветеринарові, бо запалення всередині ока може призвести до катаракти та інших ушкоджень.

Врятовані собаки і ті, яких щойно взяли додому

Історія врятованих собак часто невідома. У літнього собаки вже можуть бути помутнілі очі, і не завжди зрозуміло, чи це звичайне старіння, катаракта або наслідок давньої травми чи запалення. У Paw Squadron після кожного порятунку насамперед — ветеринар і купання, а також огляд, дегельмінтизація та обробка від бліх та інших паразитів. Перед адопцією кожна тварина проходить огляд і лікування, отримує щеплення та мікрочіп.

Якщо ви берете додому собаку з помутнілими очима, варто в перші тижні записатися на прийом до власного ветеринара. Попросіть його зафіксувати, як очі виглядають зараз, щоб було легше відстежувати подальші зміни. Собаці з обмеженим зором може знадобитися більше часу, щоб освоїтися в новому домі, тому спершу допомагає простий і незмінний устрій простору. Більше посібників ви знайдете в PawPedia, а познайомитися із собаками, які чекають на дім, можна на нашій сторінці «Адопція».