Гіпертрофічна кардіоміопатія в котів: ознаки та догляд

Що відбувається в серці

Лівий шлуночок — це потужна камера, яка виштовхує кров до всього тіла. При ГКМП його стінки потовщуються й втрачають еластичність. Порожнина всередині зменшується, і камера не може як слід розслаблятися й наповнюватися між скороченнями. У котів бувають і інші типи кардіоміопатії, як-от рестриктивна та дилатаційна форми, але вони трапляються рідше.

Тоді кров застоюється в лівому передсерді — камері над ним. З часом передсердя розтягується і збільшується. Тиск у кровоносних судинах легень зростає, і рідина може просочуватися в легені або в грудну порожнину навколо них. Це застійна серцева недостатність.

Збільшене ліве передсердя також сприяє утворенню тромбів усередині серця. Тромб, що відірвався, може переміститися артеріями й перекрити кровотік до лап.

Які коти хворіють

ГКМП може розвинутися в будь-якого кота. За даними досліджень, вона трапляється приблизно в 15 відсотків котів у загальній популяції, а серед старших котів — частіше. Більшість уражених котів — звичайні безпородні коти. Хвороба може проявитися у віці від кількох місяців майже до двадцяти років, хоча найчастіше її виявляють у котів середнього віку. Дослідження розходяться в тому, чи частіше хворіють самці, але в самців тяжка форма хвороби зазвичай розвивається в молодшому віці.

У деяких порід ГКМП має сімейний характер. У мейн-кунів і регдолів виявили конкретні генні мутації, пов'язані з нею. Її також частіше реєструють у британських і американських короткошерстих котів, сфінксів, перських, бенгальських і норвезьких лісових котів, а також у кількох інших порід.

Підвищена функція щитоподібної залози та високий артеріальний тиск можуть подібним чином потовщувати стінки серця. Ветеринари перевіряють обидва стани, оскільки лікування причини може допомогти серцю.

ГКМП — не інфекція. Вона не передається іншим котам, собакам чи людям. Споріднені коти можуть мати однаковий генетичний ризик.

Ознаки, на які слід звернути увагу

Багато котів із ГКМП мають цілком здоровий вигляд. До того ж коти добре приховують хворобу і зазвичай непомітно стають менш активними. Через такі ознаки варто зателефонувати ветеринарові.

• Прискорене дихання в спокої або під час сну
• Дихання з більшим зусиллям, коли живіт рухається сильніше, ніж зазвичай
• Дихання з відкритим ротом або задишка після невеликого навантаження
• Швидка втомлюваність, схильність ховатися або довший, ніж зазвичай, сон
• Зниження апетиту або втрата ваги
• Слабкість або кульгавість на одну чи обидві задні лапи
• Непритомність або короткочасний колапс

Коти із серцевою недостатністю кашляють набагато рідше, ніж собаки. Навіть якщо кіт не кашляє, у нього все одно може бути рідина в легенях.

Корисна звичка вдома — рахувати частоту дихання уві сні. Зачекайте, поки ваш кіт міцно засне й не муркотітиме. Порахуйте, скільки разів грудна клітка піднімається за 30 секунд, і помножте на два. Здоровий кіт уві сні зазвичай робить менше ніж 30 вдихів за хвилину, і ветеринарні кардіологи використовують це число як цільовий показник для котів із хворобами серця. Якщо показник поступово зростає протягом кількох днів або залишається вищим за 30, зателефонуйте ветеринарові. Запитайте його, за якого показника слід телефонувати у випадку саме вашого кота.

Коли це невідкладний стан

Стан при ГКМП може раптово стати серйозним навіть у кота, який здавався здоровим. Негайно звертайтеся до ветеринара або у ветклініку невідкладної допомоги, якщо помітите будь-яку з цих ознак.

• Утруднене дихання, дихання з відкритим ротом або поза, у якій кіт припадає до землі й витягає шию
• Ясна або язик бліді, сірі чи синюшні
• Раптова слабкість або параліч однієї чи обох задніх лап, часто з гучним криком і явним болем
• Задні кінцівки або лапи холодні на дотик, подушечки бліді чи синюваті
• Колапс або непритомність

Раптовий параліч задніх лап із болем типовий для тромбу, що застряг у місці, де головна артерія розгалужується до задніх кінцівок. Ветеринари називають це аортальною тромбоемболією, або сідлоподібним тромбом. Це дуже болісно й потребує невідкладної допомоги. Прогноз часто несприятливий: багато котів не виживають або так і не відновлюють здатність користуватися лапами. Коти, у яких уражена лише одна лапа, зазвичай мають кращі шанси, і деякі знову починають ходити через кілька тижнів.

Дорогою до клініки тримайте кота в переносці та торкайтеся його обережно й якомога менше. Стрес створює додаткове навантаження для кота, якому й так важко дихати.

Як ветеринари встановлюють діагноз

Першу підказку часто дає плановий огляд. За допомогою стетоскопа ветеринар може почути серцевий шум, додатковий звук — так званий «галоп» — або нерегулярний ритм. Будь-що з цього — привід для детальнішого обстеження. Самі по собі ці ознаки не доводять ГКМП. У багатьох здорових котів є шум у серці, а щонайменше в кожного третього кота з ГКМП шуму немає взагалі.

Основне дослідження — ультразвукове дослідження серця, яке називають ехокардіографією. Воно показує товщину стінок серця, розмір лівого передсердя і те, наскільки добре рухається серце. Часто його проводить ветеринарний кардіолог або ветеринар із додатковою підготовкою з кардіології.

Інші дослідження допомагають доповнити картину. Рентген грудної клітки показує рідину в легенях або навколо них. Вимірюють артеріальний тиск, а аналіз крові дає змогу перевірити щитоподібну залозу, особливо в котів віком приблизно від шести років. ЕКГ записує серцевий ритм, якщо під час прослуховування він здається нерегулярним. Аналіз крові на NT-proBNP може допомогти з'ясувати, чи пов'язані проблеми з диханням із серцем, чи з чимось іншим. При легкій формі ГКМП він менш надійний, тому не замінює УЗД серця.

Для мутацій, виявлених у мейн-кунів і регдолів, існують ДНК-тести, якими переважно користуються заводчики. Траплялося, що ГКМП розвивалася й у котів цих порід із негативним результатом тесту, тож чистий результат не виключає хворобу.

Лікування та життя з ГКМП

Вилікувати ГКМП неможливо. Лікування спрямоване на те, щоб зменшити навантаження на серце, вивести рідину з легень і знизити ризик утворення тромбів. План лікування залежить від того, наскільки прогресувала хвороба.

Котам із незначним потовщенням і лівим передсердям нормального розміру спочатку часто не потрібні ліки. Ветеринар зазвичай порадить повторні огляди та УЗД. У багатьох таких котів ознаки так і не з'являються. Коти зі збільшеним лівим передсердям мають вищий ризик серцевої недостатності й тромбів, і ветеринари часто рекомендують щоденний препарат, який знижує ймовірність утворення тромбів.

Котові із серцевою недостатністю зазвичай спершу потрібне стаціонарне лікування. Воно може включати кисень, ін'єкції для виведення рідини з легень, а іноді й видалення рідини з грудної порожнини за допомогою голки. Після цього більшості котів довічно потрібні щоденні ліки вдома. Ветеринар з часом коригує лікування з огляду на результати повторних оглядів і ваші підрахунки дихання.

Удома давайте ліки точно так, як призначено, і поговоріть із ветеринаром, перш ніж щось змінювати чи припиняти. Ведіть простий журнал частоти дихання уві сні. Забезпечте котові спокійну обстановку, легкий доступ до їжі, води й лотка, а також раціон, погоджений із ветеринаром. Перед будь-якою анестезією, крапельним введенням рідин або ін'єкцією стероїду тривалої дії нагадайте ветеринарові, що ваш кіт має ГКМП, оскільки це може спричинити серцеву недостатність у котів із групи ризику.

Прогноз дуже різниться. Багато котів із легкою формою хвороби почуваються добре впродовж років. Після серцевої недостатності чи тромбу прогноз гірший, хоча завдяки лікуванню багато котів ще живуть певний час із доброю якістю життя.

Профілактика та скринінг

Запобігти ГКМП у конкретного кота неможливо. Проте власники можуть виявити її рано й знизити ймовірність раптової кризи. Огляд щонайменше раз на рік дає ветеринарові змогу почути новий шум або зміну ритму. Якщо таке виявиться, запитайте, чи варто зробити ехокардіографію. Перевірка рівня гормонів щитоподібної залози та артеріального тиску в котів середнього й старшого віку допомагає вчасно виявити причини потовщення серця, які піддаються лікуванню.

Для порід із групи ризику фахівці рекомендують ДНК-тестування (там, де такий тест існує) і регулярне УЗД серця племінних котів. Використовувати котів із ГКМП для розведення не рекомендується.

Що це означає для котів після адопції

Більшість котів із ГКМП — безпородні, тож ті, хто бере додому врятованих котів, цілком можуть із нею зіткнутися. У Paw Squadron кожна тварина перед адопцією проходить огляд і лікування, отримує щеплення та мікрочіп. Огляд може виявити шум або незвичний ритм. Але виключити ГКМП він не може, оскільки хвороба часто перебігає непомітно і в багатьох уражених котів шуму немає.

У перші спокійні тижні вдома дізнайтеся нормальну для вашого кота частоту дихання уві сні й запишіть її як вихідний показник. Розкажіть своєму ветеринарові про всі результати обстеження серця і нагадайте про них ще раз перед лікуванням зубів або будь-якою іншою процедурою під анестезією.

Якщо у вас є запитання про кота, якого ви думаєте взяти додому, надішліть нам запит на адопцію. Більше порад щодо здоров'я котів ви знайдете в PawPedia.