Рак кісток у собак: ознаки, діагностика та догляд

Які собаки в зоні найбільшого ризику

Остеосаркома переважно вражає собак великих і гігантських порід. До порід із відомим підвищеним ризиком належать ротвейлери, німецькі доги, ірландські вовкодави, шотландські дирхаунди, грейхаунди, сенбернари, леонбергери, золотисті ретривери, німецькі вівчарки, доберман-пінчери та боксери. Захворіти на неї можуть і великі безпородні собаки.

Більшості собак діагноз встановлюють у середньому або старшому віці, часто приблизно в сім років. Хворіє й невелика кількість молодих собак, навіть у підлітковому віці. Рак кісток буває і в маленьких собак. У менших собак його частіше знаходять не в лапах, а в таких місцях, як щелепа, ребра, хребет або таз.

Точна причина невідома. Тісний зв'язок із певними породами вказує на те, що гени відіграють певну роль. У невеликої кількості собак рак розвивається в місці давнього перелому, перенесеної інфекції кістки, металевого імплантата або попередньої променевої терапії.

У лапах пухлина зазвичай виникає біля кінців довгих кісток. Найчастіше це ділянки біля плеча та зап'ястка на передніх лапах і трохи вище або нижче коліна на задніх.

Ознаки, на які слід звернути увагу

Ранні ознаки легко сплутати з розтягненням або з артритом. Пухлина кістки продовжує рости, тому кульгавість зазвичай повертається або посилюється протягом наступних тижнів. Власники часто помічають такі ознаки:

• Кульгавість на одну лапу, яка спершу то з'являється, то зникає, а потім стає постійною
• Тверда припухлість на лапі, часто біля суглоба, яка може боліти під час дотику
• Менший інтерес до прогулянок, сходів, стрибків чи ігор
• Втрата м'язової маси на ураженій лапі
• Втома і знижений апетит
• У разі пухлини щелепи — набряк морди, труднощі з відкриванням пащі, слинотеча або труднощі під час їди

Якщо рак поширився, згодом у собаки можуть з'явитися слабкість, зміни дихання або набряк лап.

Кульгавість у собаки великої чи гігантської породи, яка триває понад кілька днів або постійно повертається, — привід звернутися до ветеринара. Те саме стосується будь-якого твердого ущільнення, яке ніби прикріплене до кістки.

Коли це невідкладний стан

Рак кісток послаблює кістку зсередини. Ослаблена кістка може зламатися під час звичайної активності, без падіння чи нещасного випадку. Це називається патологічним переломом, і він дуже болісний. Негайно зверніться до ветеринара або до ветклініки невідкладної допомоги, якщо ваш собака:

• Раптом зовсім перестає спиратися на лапу
• Скавучить, тремтить або не може заспокоїтися через біль
• Дихає часто або із зусиллям у стані спокою
• Падає без сил або здається дуже слабким

Як ветеринари встановлюють діагноз

Ветеринар зазвичай починає з повного огляду та промацує кістки й суглоби хворої лапи. Наступним кроком часто є рентген. Рак кісток часто має характерний вигляд на рентгенівських знімках: ділянки зруйнованої, ніби поїденої міллю кістки, а навколо них — нерівна нова кісткова тканина.

Рентгенівські знімки можуть переконливо свідчити про рак, але для підтвердження потрібен зразок тканини. Ветеринар може зібрати клітини тонкою голкою або відібрати невеликий фрагмент кістки для біопсії, поки собака перебуває під седацією чи анестезією.

Оскільки цей рак рано поширюється, ветеринар також перевірить, чи не поширився він далі. Зазвичай це означає аналізи крові та рентген грудної клітки або КТ. Деяким собакам також роблять сцинтиграфію кісток. Приблизно у 90–95 відсотків собак на момент діагностики вже є крихітні вогнища раку в інших частинах тіла, надто малі, щоб їх було видно на знімках. Саме тому лікування лише лапи рідко виліковує хворобу.

Варіанти лікування

У більшості собак остеосаркому неможливо вилікувати. Проте лікування може полегшити біль і подарувати багатьом собакам добрі місяці з родиною. Ваш ветеринар, часто разом із ветеринарним онкологом, обговорить з вами варіанти залежно від того, де розташована пухлина, чи поширилася вона і який загальний стан здоров'я вашого собаки.

Ампутація ураженої лапи — стандартне лікування пухлини кінцівки. Вона усуває джерело болю. Це звучить радикально, але більшість собак дуже добре пристосовуються до життя на трьох лапах, зокрема великі собаки й багато собак з артритом. Багато з них ходять самостійно вже протягом доби після операції, а більшість пристосовується приблизно за чотири тижні.

Деяким собакам спеціалізовані центри можуть запропонувати замість ампутації операцію зі збереженням кінцівки або прицільну променеву терапію. Операція зі збереженням кінцівки має вищий ризик ускладнень, як-от інфекції.

Після операції зазвичай рекомендують хіміотерапію, щоб уповільнити поширення раку. Більшість собак добре переносять хіміотерапію і зберігають хорошу якість життя під час лікування.

Коли план лікування, спрямований на довше життя, неможливий або його не обрали, догляд зосереджується на комфорті. Це можуть бути знеболювальні препарати, променева терапія для полегшення болю та ліки, що уповільнюють руйнування кістки. Ваш ветеринар підбере препарати й дози, які підходять вашому собаці.

Як загальний орієнтир: у собак, яким зробили лише ампутацію, медіана тривалості життя становить приблизно від чотирьох до шести місяців. Після ампутації та хіміотерапії медіана становить приблизно від дев'яти місяців до одного року, а деякі собаки живуть два роки або довше. Медіана означає, що половина собак живе довше, а половина — менше. Пухлини в деяких інших місцях, наприклад у нижній щелепі, можуть мати інший прогноз, тож запитайте ветеринара, що стосується саме вашого собаки.

Життя із собакою після діагнозу

Контроль болю важливий на кожному етапі. Біль у кістках може бути сильним, а собаки часто його приховують. Про біль можуть свідчити часте дихання з відкритою пащею в стані спокою, неспокій уночі, вилизування лапи, бажання сховатися та знижений апетит. Розкажіть ветеринарові про ці зміни, адже план знеболення часто можна скоригувати.

Невеликі зміни вдома дуже допомагають. Неслизькі килимки на гладкій підлозі, шлейка з ручкою для сходів і поїздок в авто, а також короткі, але часті прогулянки полегшують життя собаці на трьох лапах або собаці з хворою лапою. Утримуйте собаку без зайвої ваги — це зменшує навантаження на решту кінцівок.

Деякі власники ведуть простий щоденник добрих і поганих днів. Він допомагає вам і ветеринарові з часом оцінювати якість життя і робить важкі рішення трохи зрозумілішими, коли настає час їх ухвалювати.

Профілактика та інші домашні тварини

Доведеного способу запобігти раку кісток у собак немає. Найкорисніше — якомога раніше показати ветеринарові великого собаку з будь-якою тривалою кульгавістю, поки доступно більше варіантів лікування.

Рак кісток не заразний. Він не передається від одного собаки до іншого, котам чи людям. Іншим домашнім тваринам, які живуть із хворим собакою, нічого не загрожує.

Врятовані собаки, які знайшли дім

У Paw Squadron після кожного порятунку насамперед — ветеринар і купання. Перед адопцією кожен собака проходить огляд і обробку від паразитів, отримує щеплення та мікрочіп. Огляд виявляє проблеми, наявні на той момент. Рак кісток може розвинутися пізніше, часто в середньому або старшому віці, тож описані вище ознаки залишаються корисними ще багато років.

Якщо ви берете додому старшого великого собаку, будь-яка нова кульгавість заслуговує на уважніший огляд. Кульгавість у собаки, якого ви щойно взяли додому, може мати багато причин, як-от болюча лапа після поїздки, давня травма чи артрит, і ваш ветеринар допоможе в них розібратися. Якщо вам відомо про давній перелом, штифт чи пластину або перенесену інфекцію кістки в історії вашого собаки, скажіть про це ветеринарові, оскільки рак кісток іноді починається саме в таких місцях.

Якщо у вас є запитання щодо собаки, якого ви взяли в нас, або ви хочете дізнатися більше перед адопцією, перегляньте наші відповіді на поширені запитання або інші посібники про здоров'я в PawPedia.