Вивих колінної чашечки в собак: ознаки, лікування та відновлення

Що відбувається в колінному суглобі

Колінна чашечка, або надколінок, — це невелика кістка в передній частині колінного суглоба. У нормі вона ковзає вгору-вниз у борозні на нижньому кінці стегнової кістки, а в правильному положенні її утримують м'язи стегна та зв'язка, прикріплена до великогомілкової кістки.

У собак із вивихом колінної чашечки вона виходить із цієї борозни, часто коли коліно згинається. У більшості випадків причина — у тому, як розвивалася кінцівка. Борозна може бути надто неглибокою, стегнова чи великогомілкова кістка — злегка викривленою або скрученою, а тяга м'язів стегна — зміщеною від центру. Тому проблема зазвичай починається в молодому віці, і приблизно в половини уражених собак вона є в обох колінних суглобах. Рідше колінна чашечка зміщується внаслідок травми в собаки, у якого до того колінні суглоби були в нормі.

Колінна чашечка може зміщуватися до внутрішнього боку кінцівки — це медіальний вивих, або до зовнішнього — це латеральний вивих. Медіальний вивих трапляється значно частіше і є типовою формою в дрібних собак. Латеральний вивих частіше спостерігають у великих порід.

Ознаки, на які слід звернути увагу

Ознаки зазвичай з'являються до однорічного віку, хоча можуть виникнути в будь-якому віці. Деякі собаки з легкою формою не мають жодних ознак, і нестабільну колінну чашечку виявляють лише під час планового огляду. Якщо ознаки є, власники часто помічають таке.

• Раптове підстрибування на задній лапі: собака кілька кроків тримає лапу піднятою, а потім знову йде нормально
• Вибрикування задньою лапою, її витягування або струшування, перш ніж знову спертися на неї
• Епізоди підстрибування, які з місяцями частішають
• Кульгавість, яка в тяжчих випадках зберігається більшу частину часу
• О-подібне викривлення задніх лап або присадкувата постава, переважно в цуценят у тяжких випадках
• Скутість або дискомфорт, що з часом посилюються в міру розвитку артриту

Підстрибування триває, поки колінна чашечка перебуває поза своєю борозною. Щойно вона повертається на місце, собака знову ходить нормально. З часом колінна чашечка, яка постійно зміщується, стирає хрящ у колінному суглобі, а це призводить до артриту й болю. Собаки з вивихом колінної чашечки також мають вищий ризик розриву краніальної хрестоподібної зв'язки — однієї з головних зв'язок, що забезпечують стабільність коліна.

Коли це невідкладний стан

Коротке підстрибування, яке минає за кілька кроків, — не невідкладний стан. Проте варто записатися на звичайний прийом, щоб ветеринар оглянув обидва колінні суглоби. Допоможе коротке відео підстрибування вдома, бо проблема то з'являється, то зникає і може не проявитися у ветклініці.

Найкраще зателефонувати ветеринарові того ж дня, якщо ваш собака зовсім не спирається на задню лапу, скавчить, коли до лапи торкаються, або має набрякле коліно. Те саме стосується кульгавості, що почалася після падіння чи нещасного випадку, а також сильної, раптової кульгавості або такої, що посилюється. Раптова зміна в собаки, який раніше підстрибував лише час від часу, може означати розрив зв'язки коліна. Будь-яка кульгавість, що триває понад день-два, — привід звернутися до ветеринара.

Як ветеринари діагностують вивих і визначають його ступінь

Основний метод діагностики — огляд із пальпацією. Ветеринар згинає й розгинає коліно та обережно натискає на колінну чашечку, щоб побачити, чи виходить вона з борозни і наскільки легко повертається назад. Ветеринар також подивиться, як собака ходить, і перевірить кульшові та інші суглоби. Іноді для ретельнішого обстеження зв'язок коліна застосовують легку седацію. Вивих колінної чашечки поділяють на ступені від 1 до 4.

• Ступінь 1. Колінну чашечку можна змістити рукою, але вона сама повертається на місце. У більшості собак ознак немає або вони з'являються лише зрідка.
• Ступінь 2. Колінна чашечка час від часу сама зміщується і залишається поза своїм місцем, доки лапу не розігнуть або чашечку не вправлять назад. Саме в таких собак буває класичне періодичне підстрибування.
• Ступінь 3. Колінна чашечка більшу частину часу перебуває не на своєму місці. Її можна вправити рукою, але вона легко зміщується знову. Кульгавість більш постійна.
• Ступінь 4. Колінна чашечка постійно перебуває не на своєму місці, і її неможливо вправити. Собаки часто ходять присівши, на зігнутих колінах, а кістки лап часто помітно деформовані.

Часто рекомендують рентгенографію, щоб оцінити форму кісток лап, глибину борозни, стан кульшових суглобів і наявність артриту. Багатьом собакам потрібна седація, щоб нерухомо лежати під час знімків. У складних випадках комп'ютерна томографія може допомогти хірургові спланувати операцію.

Варіанти лікування

Лікування залежить від ступеня, ознак, віку, розміру та загального стану здоров'я собаки. Собак з 1 ступенем і частину собак з 2 ступенем, у яких кульгавість незначна або її немає, часто лікують без операції. Такий самий підхід може підійти літнім собакам або собакам, яким не можна безпечно провести операцію.

Лікування без операції зазвичай поєднує підтримання стрункої форми собаки, контрольоване фізичне навантаження, як-от рівномірні прогулянки на повідці, і фізичну реабілітацію для зміцнення задніх лап. Під час загострень ветеринар може призначити протизапальні знеболювальні засоби, а також обговорити з вами добавки для суглобів. Це може забезпечити собаці комфорт. Проте форма лапи від цього не змінюється, тож вивих з часом усе одно може посилитися, і регулярні повторні огляди допомагають це вчасно помітити.

Операцію найчастіше розглядають при 2 ступені й вище, якщо собака кульгає або проблема посилюється. Мета — утримати колінну чашечку в борозні та вирівняти лінію м'язів, які розгинають коліно. Хірург може поглибити борозну на стегновій кістці, перемістити кістковий виступ на великогомілковій кістці, до якого кріпиться зв'язка колінної чашечки, а також підтягнути чи послабити тканини навколо коліна. Собакам із сильно викривленими кістками може знадобитися випрямлення самої кістки.

Операція зазвичай дає найкращі результати, якщо її проводять до розвитку артриту. Цуценятам із тяжким вивихом 3 або 4 ступеня хірурги можуть порадити ранню операцію, бо колінна чашечка, яка під час росту залишається не на своєму місці, може посилити деформації лапи. Прогноз після операції добрий для більшості собак із легкою або помірною формою хвороби. Менш сприятливий він у великих собак, які мають ще й інші проблеми із суглобами. Ускладнення, як-от повторне зміщення колінної чашечки, можливі, але трапляються нечасто.

Відновлення після операції

Відновлення багато в чому залежить від спокою вдома, а плани в різних хірургів відрізняються, тож дотримуйтеся письмових інструкцій, які вам дадуть. Більшості собак потрібно приблизно від шести до восьми тижнів обмеженої активності. Спочатку це означає невелику кімнату або манеж у приміщенні та короткі прогулянки на повідці лише для туалету. Потім прогулянки поступово подовжують, наскільки дозволяє ветеринар.

Бігу, стрибків на меблі й з меблів, сходів, активних ігор і прогулянок без повідця уникають, доки ветеринар не дасть дозволу. На першому етапі відновлення ветеринар призначить знеболювальне, а щоб переконатися, що кістка, якщо її розтинали, зрослася, часто роблять контрольні рентгенівські знімки. Багато хірургів також рекомендують фізичну реабілітацію, яка часто починається в перші тижні після операції та допомагає відновити м'язи. Зателефонуйте до ветклініки, якщо рана почервоніла, набрякла або почала мокнути, чи якщо собака перестав користуватися лапою після того, як йому вже ставало краще.

Профілактика та щоденний догляд

Оскільки проблема виникає переважно через особливості розвитку лапи і щонайменше частково є спадковою, власники не можуть повністю їй запобігти. Ветеринарні хірурги не радять використовувати в розведенні собак, яким поставили цей діагноз.

Натомість власники можуть захищати колінні суглоби собаки. Стежте, щоб ваш собака був стрункий і мав здорову вагу. Надавайте перевагу рівномірним прогулянкам замість частих стрибків і різких поворотів. Багато ветеринарів радять класти неслизькі килимки на гладку підлогу та ставити пандуси чи сходинки до диванів, ліжок і автомобілів, особливо для дрібних собак. Регулярні ветеринарні огляди дають змогу ветеринарові стежити за ступенем вивиху й рано виявити артрит.

Вивих колінної чашечки не заразний. Він не передається іншим домашнім тваринам чи людям.

Врятовані собаки і ті, яких щойно взяли додому

Про минуле врятованих собак часто відомо небагато. У Paw Squadron кожна тварина перед адопцією проходить ветеринарний огляд, лікування, вакцинацію й отримує мікрочіп. Проте легка форма спочатку може не мати ознак, а деякі вивихи стають помітними лише пізніше в житті.

Якщо ваш новий собака за кілька тижнів чи місяців після приїзду почне підстрибувати на задній лапі, зніміть це на відео й запишіться на прийом до свого ветеринара. Багато собак із нестабільною колінною чашечкою живуть активним і комфортним життям за правильного плану догляду. Якщо у вас є запитання про собаку, якого ви думаєте взяти додому, перегляньте наші відповіді на поширені запитання або надішліть запит на адопцію.