Пухлини молочних залоз у котів: ознаки, лікування та профілактика

Що таке пухлини молочних залоз

У котів чотири пари молочних залоз, розташованих двома рядами від пахв до паху. Пухлина молочної залози починається в цій тканині, зазвичай як невеликий твердий вузлик під соском або поруч із ним. Це третій за поширеністю тип пухлин у котів. Більшість злоякісних пухлин — аденокарциноми, тобто рак, що може поширюватися через лімфатичну систему та кров.

Поширюючись, рак найчастіше досягає найближчих лімфатичних вузлів і легень. Він також може уражати оболонку грудної порожнини, печінку, нирки та інші органи. У котів часто буває кілька пухлин одночасно, тому ветеринар промацає обидва ряди залоз, зокрема й ті, що мають нормальний вигляд.

Рак молочних залоз не заразний. Він не передається від кота іншим котам, собакам чи людям у домі.

Які коти входять до групи ризику

Більшу частину ризику зумовлюють жіночі гормони. У кішок, яких ніколи не стерилізували або стерилізували в пізнішому віці, рак молочних залоз трапляється значно частіше, ніж у кішок, стерилізованих молодими. Дослідження, узагальнені у ветеринарних довідниках, виявили чіткі відмінності залежно від віку на момент стерилізації.

• У кішок, стерилізованих до 6-місячного віку, ризик був приблизно на 91 відсоток нижчий, ніж у нестерилізованих.
• У кішок, стерилізованих до 12-місячного віку, ризик був приблизно на 86 відсотків нижчий.
• Стерилізація приблизно після 2-річного віку, схоже, майже або зовсім не захищає від цих пухлин.

Свою роль відіграють і інші чинники. Більшості котів діагноз ставлять приблизно у віці від 10 до 12 років, хоча хворіти можуть і молодші коти. У сіамських котів ризик приблизно вдвічі вищий, ніж в інших порід, і пухлини в них здебільшого розвиваються раніше. Гормональні препарати, які дають, щоб зупинити тічку, також підвищують ризик і можуть спричинити пухлини молочних залоз як у кішок, так і в котів-самців. Без цього в котів-самців пухлини молочних залоз розвиваються лише зрідка.

Ознаки, на які слід звернути увагу

На ранній стадії пухлина молочної залози зазвичай не спричиняє болю й не змінює поведінки. Кіт їсть, грається і доглядає за собою як завжди. Через це багато пухлин виявляють пізно, коли вони вже великі. Більшість ранніх змін легше промацати, ніж побачити.

• Одне або кілька невеликих твердих ущільнень під шкірою біля соска
• Ущільнення, яке росте протягом тижнів чи місяців
• Ущільнення, яке на дотик нерухоме, а не вільно зміщується під шкірою
• Почервоніла, пошкоджена чи кровоточива шкіра над ущільненням
• Ділянка живота, яка на дотик тепла або здається болючою, коли її торкаються

Коли рак уже поширився, можуть з'явитися загальніші ознаки. Серед них — втома, втрата ваги, поганий апетит, кашель або утруднене дихання. Проте майже половина кішок, у яких рак досяг віддалених органів, не має жодних зовнішніх ознак хвороби. Саме лише ущільнення — достатня причина звернутися до ветеринара.

Коли це невідкладний стан

Невелике нове ущільнення в кішки, яка має здоровий вигляд, може зачекати до звичайного планового прийому, бажано протягом кількох днів. Якщо чекати й дивитися, чи воно збільшується, пухлина отримує час вирости, а розмір — одна з найнадійніших ознак того, яким, імовірно, буде прогноз для кішки.

Звернутися по допомогу того самого дня рекомендовано, якщо ваша кішка дихає з відкритим ротом, дихає часто або із зусиллям у стані спокою чи раптово падає без сил. Те саме стосується ущільнення, яке сильно кровоточить або перетворилося на велику відкриту рану, а також кішки з уже відомим ущільненням, яка перестала їсти на добу або довше чи стала слабкою й замкненою. Рак, що поширився на грудну клітку, може утруднювати дихання, а ветеринари вважають проблеми з диханням у кішки невідкладним станом.

Як ветеринари встановлюють діагноз

Ветеринар почне з повного фізикального огляду й промацає обидва ряди молочних залоз і найближчі лімфатичні вузли. Наступним кроком часто є тонкоголкова аспірація. Ветеринар бере тонкою голкою кілька клітин з ущільнення й розглядає їх під мікроскопом. Це може показати, чи є ущільнення пухлиною. Щоб підтвердити точний тип і ступінь злоякісності, потрібна біопсія; часто все ущільнення видаляють і надсилають до лабораторії.

Оскільки цей рак може поширюватися, ветеринар зазвичай запропонує стадіювання, тобто з'ясування того, наскільки далеко зайшла хвороба, перш ніж планувати лікування. Стадіювання може включати аналізи крові та сечі, рентген грудної клітки для оцінки легень, УЗД черевної порожнини та взяття зразка з найближчих лімфатичних вузлів. Розмір пухлини теж є частиною стадіювання. Пухлини, менші за 2 см (близько трьох чвертей дюйма), належать до найранішої стадії.

Не кожна припухлість молочних залоз — це рак. У нестерилізованих кішок може розвинутися доброякісна припухлість, яку називають гіперплазією молочних залоз; після стерилізації вона зазвичай зникає. Розрізнити ці стани може лише ветеринар, тому будь-яку припухлість варто перевірити.

Лікування та прогноз

Основний метод лікування — хірургічний. Оскільки в кішок часто буває кілька пухлин, ветеринари зазвичай рекомендують видаляти весь ряд залоз на ураженому боці. Це називається повною однобічною мастектомією. Видалення обох рядів пов'язують із меншою ймовірністю повернення раку; часто його проводять у дві операції з інтервалом у кілька тижнів. Ваш ветеринар пояснить, який підхід найкраще відповідає віку та загальному стану здоров'я вашої кішки.

Хіміотерапію іноді пропонують після операції або коли рак уже поширився. Дані про її користь у лікуванні цієї хвороби неоднозначні, тож варто запитати ветеринара, чого вона реально може досягти для вашої кішки. Знеболення та підтримувальний догляд для комфорту є частиною лікування на кожній стадії. Коли вилікувати хворобу неможливо, мета полягає в тому, щоб кішка якомога довше почувалася комфортно й добре їла.

Розмір пухлини на момент діагностики має дуже велике значення. Кішки, яким пухлини видалили, коли ті були меншими за 2 см, часто живуть три роки або довше. За пухлин розміром від 2 до 3 см типова тривалість життя становить близько двох років, а за пухлин, більших за 3 см, її часто вимірюють місяцями. На прогноз також впливають ступінь злоякісності пухлини та те, чи вона поширилася, і ваш ветеринар може пояснити, що означають результати саме для вашої кішки.

Профілактика й домашні огляди

Стерилізація — найефективніший спосіб знизити ризик. Найнадійніший захист дає стерилізація до 6 місяців, тож запитайте ветеринара про оптимальний час для вашого кошеняти. Якщо ви не плануєте розводити кішку, ветеринари здебільшого віддають перевагу стерилізації, а не гормональним препаратам, що припиняють тічки, оскільки ці препарати підвищують ризик пухлин молочних залоз. Ваш ветеринар може обговорити з вами всі варіанти.

Регулярна перевірка вдома, наприклад раз на тиждень, допомагає виявити ущільнення, поки вони маленькі. Коли кішка розслаблено лежить у вас на колінах або на боці, обережно проведіть кінчиками пальців уздовж обох рядів сосків — від пахв до паху. Шукайте тверді вузлики: спочатку вони можуть бути зовсім крихітними. Поєднуйте перевірку зі звичайним погладжуванням і записуйте все нове, щоб показати ветеринарові. Ваш ветеринар також оглядатиме залози під час регулярних профілактичних візитів, які з віком кішки стають дедалі важливішими.

Врятовані коти та коти, яких щойно взяли додому

Дорослі кішки, узяті з вулиці, часто мають невідоме минуле. До порятунку вони могли пережити багато тічок або отримувати гормональні ін'єкції для припинення тічки. І те, і інше може підвищити ризик пухлин молочних залоз у пізнішому віці. Стерилізація в дорослому віці мало знижує саме цей ризик, тож регулярні перевірки варто продовжувати.

У Paw Squadron перші зупинки після кожного порятунку — ветеринар і купання, а перед адопцією кожна тварина проходить огляд і лікування, отримує щеплення та мікрочіп. Під час першого візиту до свого ветеринара візьміть її документи й попросіть у межах огляду перевірити молочні залози. Почніть перевіряти животик якомога раніше, щоб знати, що для неї є нормою на дотик. Більше про адопцію в нас читайте на сторінці поширених запитань або перегляньте інші посібники в PawPedia.